Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   100 грн.
ЦЕНА:   229 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Психологічні особливості прояву егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками   (ID работы: 2786)

Направление: Психология/Педагогика
Предмет: Педагогическая психология
Тип работы: Дипломная работа
Число страниц: 73
Год защиты: 2010
ВУЗ: Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки (ВНУ им. Леси Украинки)
Курс: 5
Язык: Украинский
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЕГОЦЕНТРИЗМУ
1.1. Поняття «егоцентризм» в психології
1.2. Особливості прояву егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками
Висновок до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ЕГОЦЕНТРИЗМУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА У ВЗАЄМОДІЇ З РОВЕСНИКАМИ
2.1. Організація та методики дослідження
2.2. Результати дослідження
Висновок до розділу 2
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ЕГОЦЕНТРИЗМУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
3.1. Соціально-психологічний тренінг як засіб корекції егоцентризму
3.2. Рекомендації вчителям та батькам щодо зниження рівня егоцентричної спрямованості особистості молодшого школяра
Висновок до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Додаток А. Тест егоцентричних асоціацій
Введение
Актуальність дослідження. Зміни у соціально-політичному та економічному житті нашої країни безпосередньо позначаються не тільки на окремій особистості, але й впливають на її взаємодію з іншими людьми. Взаємодія, як процес взаємовпливу суб’єктів, вимагає від людини уміння координувати свою точку зору, свої вчинки з іншими людьми, уміння стати на їх місце, змінити свою пізнавальну позицію. Ці вміння мають формуватися уже на ранніх етапах онтогенетичного розвитку людини. У Державному стандарті початкової загальної освіти наголошується, що “функціональною підготовкою за роки початкової освіти діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань”. Ефективному спілкуванню та співпраці з іншими людьми може перешкоджати егоцентрична спрямованість особистості, яка є віковою особливістю дітей дошкільного віку, хоча яскраво проявляється і у молодших школярів, а це зумовлює конфлікти, суперечки та непорозуміння між однолітками в процесі спілкування та спільної діяльності.
Егоцентризм як психологічне явище є предметом дослідження багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених. Поняття “егоцентризм” більшість науковців використовують для позначення вікових особливостей психічного розвитку (Е. Блейлер, Ж. Годфруа, О. Запорожець, І. Каган, Г. Крайг, Б. Пєтров, Ж. Піаже, М. Станкін, С. Степанов, Г. Цукерман та ін.). Значна частина наукових праць присвячена егоцентризму дитячого мислення і мовлення (К. Бенсон, Л. Венгер, Л. Виготський, П. Гальперін, В. Давидов, Д. Ельконін, Н. Мізіна Л.Обухова, Ж. Піаже, Л. Фрідман, Г. Цукерман та ін.). Як властивість особистості егоцентризм досліджували Б. Братусь, Т. Пашукова, К. Платонов, Х. Шрьодер. Проблема егоцентризму досліджуються і в українській психолого-педагогічній науці (А. Богуш, І. Вєтров, Є. Гейко, Т. Гура, О. Мельничук, Є. Чорний, Н. Шевченко).
Теоретичний аналіз свідчить, що й нині залишаються недостатньо вивчені окремі аспекти проблеми егоцентризму, зокрема особливості особистісного егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками, знання яких конче необхідні для побудови гуманних взаємин дітей. Соціальна значущість досліджень проблеми егоцентризму та її недостатнє розроблення й обумовили вибір нашого дослідження.
Мета дослідження. Теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити психологічні особливості та динаміку егоцентризму молодших школярів у взаємодії з ровесниками, а також розробити, обґрунтувати та перевірити дієвість психокорекційної програми, спрямованої на корекцію егоцентризму молодшого школяра.
Досягнення мети дослідження вимагало розв’язання таких завдань:
• Визначити теоретичні засади дослідження проблеми егоцентризму.
• Виявити особливості особистісного егоцентризму молодшого школяра.
• Дослідити вікову динаміку та статеві особливості егоцентризму молодших школярів.
• Розробити і апробувати програму корекції особистісного егоцентризму молодшого школяра.
В основу нашого дослідження покладено припущення про те, що корекцію особистісного егоцентризму молодших школярів можна здійснювати за умови активного розвитку у них рефлексії та емпатії, як базових механізмів децентрації, які виконують функцію налагодження взаємодії дітей та лежать в основі децентричної спрямованості особистості, яка передбачає врахування позиції іншого і є протилежною егоцентричній спрямованості.
Об’єкт дослідження – егоцентризм молодшого школяра.
Предмет дослідження – психологічні особливості та корекція особистісного егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками.
У процесі розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичний аналіз і систематизація наукових літературних джерел з проблеми дослідження; констатувальний і формувальний експерименти; відкрите невключене спостереження; бесіда; психодіагностичні методи (тести, опитувальники); активні методи навчання (тренінг, дискусія, ігрові методи). Для виявлення особливостей особистісного егоцентризму – “Методика дослідження егоцентризму під час взаємодії” Т. Пашукової; для встановлення феномену еготизму діалогічного мовлення – “Методика дослідження еготизму” Т. Пашукової; для вивчення егоцентричної спрямованості особистості молодшого школяра застосована адаптована методика “Егоцентричний Асоціативний Тест” Т.Сцустрової; для з’ясування рівня розвитку емпатії – “Методика експрес-діагностики емпатії” І. Юсупова; з метою визначення особливостей індивідуально-психологічних рис особистості – “Дитячий варіант особистісного тесту” Р. Кеттела. Статистична обробка отриманих даних здійснювалася за допомогою комп’ютерної програми – статистичного пакету SPSS 10 та за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel. У роботі використані методи математичної статистики (використання рангової кореляції rs Спірмена), методи якісної та кількісної обробки отриманих даних.
Теоретико-методологічні основи дослідження становили: закон єдності й змісту пізнавальних процесів (Л.С.Виготський), концепція смислу (О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв), концепція “взаємопроникнення” людини й світу С.Л. Рубінштейна, філософсько-психологічні концепції розуміння Г.-Ґ. Ґадамера, Е. Гуссерля, теоретичні психологічні положення щодо розуміння (М.М. Бахтін, О.О. Брудний, В.В. Знаков, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко), концепція розуміння як форми пізнання й буття людини (В.В. Знаков, О.К. Тихомиров), психологічні теорії тексту (Р. Барт, Т.М. Дрідзе, Ю.М. Лотман, Н.В. Чепелєва).
Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні уявлень про механізм розуміння, одним з важливих чинників якого є егоцентризм особистості, уточненні положень психології спілкування у взаємодії з ровесниками. Розроблено та апробовано програму корекції особистісного егоцентризму молодшого школяра.
Заключение
У роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми прояву егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками, розкрито психологічні особливості, вікову динаміку та статеві відмінності прояву особистісного егоцентризму молодшого школяра, розроблено та експериментально апробовано соціально-психологічний тренінг з розвитку децентрації, рефлексії та емпатії молодшого школяра.
Егоцентризм – це певна міра зосередженості індивіда на самому собі, на власних думках, інтересах, яка проявляється у семантичному змісті сфери свідомості та має відношення до орієнтування і регуляції соціальної поведінки особистості під час взаємодії з іншими людьми та неспроможність індивіда, зосередженого на власних інтересах, змінити вихідну пізнавальну позицію по відношенню до певного об’єкта, думки чи уявлення призводить до порушення взаємовідносин між людьми та стає причиною неефективної взаємодії при виконанні спільної діяльності. Особистісний егоцентризм у соціально-психологічному значенні є властивістю особистості, яка проявляється під час спілкування та спільній діяльності з оточуючими людьми і має специфічне змістове забарвлення. Особистісний егоцентризм є фіксованою установкою людини на власних думках, хвилюваннях, уявленнях, діях, цілях, якостях тощо. Він є виразом індивідуально-психологічних особливостей особистості й відображається у поведінці, міркуваннях, семантиці мови у вигляді еготизму.
Причини виникнення егоцентризму пов’язані з особливостями виховання та навчання дитини в сім’ї та школі. Розвитку егоцентризму сприяє підлаштовування батьків і близьких до дитини, що може стати основою для формування егоцентричного типу особистості, який характеризується її спрямованістю на саму себе, свій внутрішній світ, а оточуючі люди повинні задовольняти всі її бажання, враховувати її думки і наміри. Для дитини молодшого шкільного віку все більш значущими стають її ровесники, тому від характеру спілкування і взаємин з ними та іншими людьми залежить ступінь прояву її егоцентризму.
Внаслідок недостатньо розвинутих навичок взаємодії з ровесниками у молодших школярів домінує сильний ступінь прояву особистісного егоцентризму з першого по четвертий клас. Власну позицію вони вважають єдино правильною, намагаються нав’язати її іншим і виключають існування інших позицій, що призводить до виникнення непорозумінь та конфліктів з однолітками.
У взаємодії з ровесниками більшість молодших школярів демонструють сильний ступінь екстравертованої форми особистісного егоцентризму, намагаються авторитарно нав’язати свою думку іншому, своєю поведінкою провокують конфліктні ситуації, демонструють власну зверхність та перевагу над іншими. При цьому виявляють лише зовнішню активність відносно спільного завдання. Інформація, яку намагаються донести до ровесника, носить спонукальний характер і найчастіше проявляється у вигляді наказів. Під час розмови вони перебивають партнерів по спілкуванню, прагнуть домінувати, давати неаргументовану експресивну оцінку іншим або подіям, виявляють впертість, що ускладнює стосунки з ровесниками та не сприяє успішному виконанню спільного завдання.
Сильний ступінь інтровертованої форми особистісного егоцентризму при взаємодії з ровесниками демонструє досліджуваних. Встановлено, що ця форма егоцентризму утруднює спілкування з ровесниками. Учні з такою формою реагування під час взаємодії з однолітками досить часто ображаються на них, при цьому навмисно мовчать, не виявляючи свої почуття, не пояснюючи причини образи або ж, навпаки, навмисно приховують власну точку зору. В групах, досліджуваних з яскраво вираженою інтровертованою формою егоцентризму переважають нейтральні стосунки, байдужість або ж взагалі відсутній інтерес до того, що відбувається.
Вивчення мовленнєвої форми егоцентризму молодшого школяра – еготизму засвідчило домінування його високого рівня у першокласників та зниження у третьому класі. Аналіз динаміки еготизму протягом молодшого шкільного віку свідчить, що з віком та набуттям соціально-психологічної компетенції має місце тенденція стабілізації середнього рівня еготизму. Існує тісний зв'язок між еготизмом та екстравертованою формою особистісного егоцентризму.
Виявлено вікову динаміку та статеві відмінності егоцентризму семантичної сфери свідомості особистості. Для дітей молодшого шкільного віку домінуючим є середній рівень егоцентричної спрямованості особистості, менш представлений високий та низький рівні. Це свідчить про те, що егоцентризм сам собою повністю не зникає та не трансформується в децентрацію. Встановлено гендерні відмінності у проявах егоцентризму. Середньоарифметична величина егоцентризму, що відображає ступінь орієнтації особистості на себе, у дівчаток більша, ніж у хлопчиків протягом всього молодшого шкільного віку.
Егоцентризм особистості молодшого школяра впливає на рівень його емоційної чутливості та особливості емоційного реагування, цей вплив загалом є негативним. В залежності від ступеня вираженості особистісного егоцентризму емоційний відгук молодшого школяра на переживання іншої людини суттєво різниться, а загальний рівень емпатії корелює з особистісним егоцентризмом.
Існує взаємозв'язок між особистісним егоцентризмом та особистісними якостями молодшого школяра. Особистісний егоцентризм справляє досить помітний вплив на такі якості особистості як: залежність – незалежність; оптимізм – песимізм; відповідальність – безвідповідальність; практичність – непрактичність; впевненість – невпевненість; рішучість – нерішучість. Кореляційний аналіз засвідчив суттєвий зв'язок між такими показниками особистісних факторів, як впевненість у собі, збудливість, самоконтроль, незалежність, нерішучість, непрактичність і особистісним егоцентризмом під час взаємодії з ровесниками.
Корекція егоцентризму молодших школярів у взаємодії з ровесниками досягається за допомогою розвитку рефлексії та емпатії, як базових механізмів децентрації. Розвиток цих механізмів можливий за умови використання активних методів навчання, зокрема соціально-психологічного тренінгу, завдяки якому формуються навички активного слухання та конструктивного спілкування з ровесниками. Тренінг допомагає долати комунікативні бар’єри. Соціально-психологічний тренінг засвідчив можливість розвитку аналізу і зворотнього зв’язку, адекватності сприйняття дитиною самої себе й ровесника, що сприяє поліпшенню її взаємодії з ним.
Проведене психолого-педагогічне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми егоцентризму молодшого школяра. Його результати можуть стати основою поглибленого вивчення явища егоцентризму та особливостей його проявів у навчальній діяльності учнів не лише молодшого шкільного віку, але і підліткового та юнацького. Нагальною є розробка нових психодіагностичних методик дослідження егоцентризму, а також профілактичних та корекційних методів і прийомів його подолання.
Литература
1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебник для студентов ВУЗов. – Екатеринбург, 1999. – 624 с.
2. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 4. Детская психология/ Под ред. Д.Б. Эльконина. – М.: Педагогика, 1984. – 432 с.
3. Гейко Е.В. Влияние эгоцентризма на формирование познавательной сферы личности //Психология диалога и общения учителя и учащихся. Сборник научных трудов. – Т.3. – Кировоград, 1995. – С. 52-57.
4. Гейко Є.В. Психологічна природа та прояв егоцентризму в онтогенезі особистості //Філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ, 2001. – Вип. 6. – Ч.2. – С. 43-53.
5. Гусев А.Н. Измерения в психологии / А.Н.Гусев и др. - 2-е изд. – М., 1998. – 286 с.
6. Конспекты по возрастной психологи / Авт.-сост. О.А. Францева, Ю.А.Конев. – Хабаровск, 2000. – 233 с.
7. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2001. – 992 с.
8. Кулагина И.Ю., Комоцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. – М., 2001. – 464 с.
9. Мельничук О.Б. Проблема егоцентризму мислення в сучасній психології // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань: В 3т. – К.: Гнозис, 1998. – Т.ІІ. – С.477-485.
10. Мухина В.С. Психология детства и отрочества. – М., 1998. – 488 с.
11. Немов Р.С. Психология. В 3 кн. - 3 -е изд. – М., 1999 - Кн.1. Общие основы психологии. – 688 с.
12. Обухова Л.Ф Детская психология: теория, факты, проблемы. – М., 1995. – 264 с.
13. Обухова Л.Ф.. Концепция Ж.Пиаже: за и против. – М.,1981. – 215 с.
14. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования. – М., 2001. – 448 с.
15. Пашукова Т.И. Исследование эгоцентризма с помощью эгоцентрического ассоциативного теста. // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. – № 2 /6/. – М., 1991. – С. 216-245.
16. Петровская Л. А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга / Л.А. Петровская. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 168 с.
17. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка / Ж. Пиаже; [пер. с франц. И англ. В. А. Лукова]. – М.: Педагогика-Пресс, 1994. – 528 с.
18. Практикум по возрастной психологии/ Под ред. Л.А. Головей; Е.Ф. Рыбалко. – 2-е изд., дополненное и переработанное. – СПб., 2002. – 694 с.
19. Психологический словарь. Под ред. А.В Петровского, М.Г. Ярошевского 2-е изд. испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
20. Психология детей с нарушениями и отклонениями психического развития./ Сост. и общая редакция В.М. Астапова, Ю.В. Микадзе. – СПб.: Питер, 2001. – 384 с.
21. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социально-педагогическая психология. – СПб., 2000. – 416 с.
22. Советский энциклопедический словарь / Главн. Ред. А.М. Прохоров. – 3-е изд. – М.: Советская энциклопедия, 1984. – 1600 с.
23. Современный словарь по психологи / Сост. В.В. Юрчук. – Минск, 1998. – 768 с.
24. Соловьева О. В. Обратная связь в межличностном общении / О.В. Соловьева. – М.: Изд-во МГУ, 1992. – 112 с.
25. Социальная психология: учебное пособие для студентов педагогических институтов / А.В. Петровский, В.В. Абраменкова, М.Е. Зеленова и др.; Под ред. А.В. Петровского. – М., 1987. – 224 с
26. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / Под общей ред. С.Ю. Циркина. – СПб.: Питер, 2001. - – с.
27. Фельдштейн Д.И. Возрастная и педагогическая психология. Избранные психологические труды. – М., 2002. – 432 с.
28. Цемрюк І.Г. Профілактика егоцентризму в молодшому шкільному віці // Практична психологія в початковій школі: Матеріали обласної науково-практичної конференції педагогічних працівників 12 грудня 2003 р. – Кіровоград: КДПУ імені В.Винниченка, 2004. – С. 98-102.
29. Шрёдер Х. К дифференциально-психологическому изучению социальной децентрации / Х.К. Шрёдер // Психологические состояния: Экспериментальная и прикладная психология. − Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1981. − Вып. 10. − С. 125 – 131.
30. Elkind D. Egocentrism adolescence // Child Development. – 1967, Vol. 38, – № 4.
31. Elkind D. Egocentrism redux // Developmental Review. – 1985, – № 5. – Р. 216-227.
32. Enright R. D., Lapsley D. K., Shukla D. C. Adolescent egocentrism in carly late adolescence. // dolescenter – 1979, Vol. 56.
33. Enright R. D., Lapsley D. K., Shukla D. C., Adolescent egocentrism – sociocentrism and self - conciousness. // Journal of Youth Adolescence.
34. Szustrowa Th. Test of Egocentric Associations (TES) / Th. Szustrowa // Polish Psychological Bulletin. – 1976. – Vol. 7. - № 4. – P. 263 – 267.
Другие работы этого направления