Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   100 грн.
ЦЕНА:   229 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Правовий статус реєстратора як учасника національної депозитарної системи   (ID работы: 2776)

Направление: Право
Предмет: Правовые основы управления в сфере экономики
Тип работы: Магистерская работа
Число страниц: 117
Год защиты: 2010
ВУЗ: Киевский Национальный Экономический Университет им. Вадима Гетьмана (КНЭУ)
Язык: Украинский
Содержание
Зміст
Вступ
Розділ 1 Теоретико - правові засади становлення Національної депозитарної системи
1.1 Національна депозитарна система, структура та учасники
1.2 Види депозитарної діяльності, загальна характеристика
1.3 Сучасний стан законодавства, що регламентує діяльність Національної депозитарної системи
Розділ 2 Правове регулювання діяльності реєстраторів власників іменних цінних паперів
2.1 Ліцензування професійної діяльності реєстратора власників іменних цінних паперів
2.2 Порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів
2.3.Особливості правового регулювання діяльності банку як реєстратора власників іменних цінних паперів
2.4 Особливості правового регулювання поєднання діяльності реєстратора власників іменних цінних паперів з іншими видами професійної діяльності на фондовому ринку
Розділ 3 Перспективи удосконалення законодавчого забезпечення діяльності реєстраторів власників іменних цінних паперів
3.1 Юридична відповідальність за правопорушення у сфері ведення реєстрів власників іменних цінних паперів
3.2 Правові питання контролю Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за діяльністю реєстраторів власників іменних цінних паперів
3.3 Перспективне законодавство про депозитарну діяльність: переваги та недоліки
Висновки
Список використаної літератури
Введение
Залучення та обіг капіталу в ринкових умовах господарювання забезпечується інститутами інфраструктури фінансового ринку, що здійснюють функціональний та технологічний зв’язки між інвесторами та емітентами.
Розвиток інформаційних технологій і поява «електронних» цінних паперів, інтернаціоналізація фінансових ринків, що супроводжувалася реформуванням національних фондових ринків і їхнім пристосуванням до глобальних систем ціноутворення та обігу цінних паперів, привели у вісімдесятих – дев’яностих роках двадцятого сторіччя до бурхливого розвитку депозитарної діяльності, основу якої становить надання послуг з реєстрації (підтвердження) прав власності на цінні папери та прав за цінними паперами, обліку корпоративних та інших прав інвесторів, обслуговування укладення та виконання угод (правочинів) з цінними паперами, забезпечення розрахунків за поточними, ф’ючерсними та опціонними договорами щодо цінних паперів.
Об’єкт дослідження даної дипломної роботи полягає у вивченні норм права, що регулюють та визначають побудову і функціонування Національної депозитарної системи України.
Національні інтереси України вимагають створення ефективно діючого фондового ринку, який забезпечить необхідний для успішних реформ рівень інвестиційного процесу. Як і декілька років тому, характерною особливістю сучасного фондового ринку України є обслуговування приватизаційних та постприватизаційних процесів розподілу і перерозподілу корпоративної власності. Надійний, прозорий та ефективно працюючий фондовий ринок, який забезпечує реалізацію національних інтересів України і сприяє зміцненню її економічного суверенітету, неможливий без надійної сучасної системи виконання угод за цінними паперами й обліку права власності на цінні папери - Національної депозитарної системи.

Предметом дослідження виступають норми права, що визначають правовий статус реєстратора як учасника Національної депозитарної системи, а також теоретичні і практичні проблеми діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
В Україні реєстраторська діяльність веде відлік часу із початку проведення масової сертифікатної приватизації. Її наслідками є поява в країні близько двадцяти восьми мільйонів власників іменних цінних паперів, які склали основу фондового ринку України. Обслуговування власників, що з’явилися на ринку цінних паперів і визначило першочергові завдання реєстраторів на той момент. За період що минув законодавча і нормативно-правова база реєстраторської діяльності значно вдосконалилася до вимог та реалій часу.
Діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів (реєстраторська діяльність) – професійна діяльність на ринку цінних паперів, яка передбачає отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та включає збирання, фіксацію, обробку, зберігання, надання даних, які складають систему реєстру власників іменних цінних паперів.
Актуальність теми. Національна депозитарна система в Україні створена з метою обслуговування обігу цінних паперів в документарній та в бездокументарній формах через її прямих учасників - реєстраторів, зберігачів та депозитаріїв. Слід зазначити, що з 29 жовтня 2010 року в обігу цінних паперів мають перебувати акції виключно у бездокументарній формі. Національна депозитарна система загалом та, зокрема, реєстратори мають забезпечити надійну фіксацію права власності інвесторів на придбані цінні папери та реалізацію їхніх прав на цінні папери. Формування ефективної депозитарної системи є необхідною умовою забезпечення всього комплексу законних прав та інтересів інвесторів, а також є засобом стимулювання нагромаджень і трансформації заощаджень в інвестиції. Більшість угод на вітчизняному фондовому ринку укладається поза межами організованої торгівлі. Значну частину від обсягів операцій на ринку цінних паперів становлять операції перерозподілу, а не інвестування капіталу. При цьому сучасний стан розвитку депозитарних технологій в Україні не дає змогу забезпечити уніфіковане і високоякісне депозитарне обслуговування інвесторів і задовольнити їх потреби повною мірою. Це знижує довіру потенційних і діючих інвесторів до вітчизняного фондового ринку і призводить до зменшення обсягів коштів, інвестованих в економіку.
Окрім зазначеного вище актуальність даної роботи зумовлена тим, що починаючи з 29 жовтня 2010 року суттєво зміниться правовий статус реєстраторів, які здійснюють діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, тому об’єктивно існує потреба дослідити теперішній статус реєстраторів та спробувати на підставі нині діючого законодавства України спрогнозувати правовий статус реєстраторів після 29 жовтня 2010 року.
Викладене вище свідчить, що дана тема є досить актуальною, але, все ж таки, не знайшла належного висвітлення в працях вітчизняних науковців. Недостатність розробки цих проблем пояснюється причинами інституційного та дослідницького характеру, коли інфраструктура фондового ринку розвивається разом з потребами його учасників і виникає необхідність поглиблення теоретико-методологічного обґрунтування практичних напрацювань.
Слід зазначити, що тема даної роботи є актуальною для вивчення як для економічної науки, так і для юридичної. Проте кожна із зазначених наук досліджує тему в межах свого предмету, що, загалом, шкодить всебічному і повному її висвітленню.
Недостатнє висвітлення даної теми в юридичній науці додатково посилює актуальність її дослідження.
Теоретична проблема даної роботи полягає в дослідженні суперечностей чинного законодавства, що регулює діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів та спробі самостійно змоделювати можливе подальше правове регулювання діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
Зв’язок даної теми з практичною діяльністю юриста полягає в тому, що саме він має роз’яснювати всім учасникам Національної депозитарної системи України, в тому числі і реєстратору, норми права, які регулюють порядок набуття та/або припинення права власності на цінні папери, а також правове забезпечення порядку обігу цінних паперів.
Мета і задачі дослідження. Мета дипломного дослідження полягає в наступному:
а) поглиблення теоретичних знань щодо функціонування Національної депозитарної системи України;
б) обґрунтування теоретичних і практичних засад розвитку Національної депозитарної системи України та діяльності юридичних осіб, що здійснюють ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
в) формування досвіду самостійної роботи з науковою та іншою юридичною літературою, статистичними даними та матеріалами правозастосовчої практики, що стосуються здійснення діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
Досягнення поставленої мети пов’язано з виконанням наступних завдань:
а) розкрити структуру і функції Національної депозитарної системи України;
б) дослідити учасників Національної депозитарної системи України та їх основні функції;
в) здійснити порівняльний аналіз видів депозитарної діяльності;
г) проаналізувати рівень законодавства, що регламентує діяльність Національної депозитарної системи України;
ґ) дослідити правовий статус реєстратора як учасника національної депозитарної системи;
д) виокремити особливості депозитарної діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
ж) визначити можливі перспективи удосконалення законодавчого забезпечення діяльності реєстраторів;
з) визначити перспективні напрями реформування депозитарної системи України.
Методи дослідження. Досліджуючи дану тему використовувалися загальнонаукові та спеціально - наукові методи.
Загальнонаукові методи застосовуються до всіх наук. До зазначеної групи методів відносять наступні методи: діалектичний — це метод пізнання дійсності в її суперечливості, цілісності і розвитку; логічний – використовується для формування нових понять, їх класифікації, типологізації досліджуваних явищ, тобто поділу на окремі типи, підтипи, усунення неточностей і суперечностей; історичний – пізнання генезису та розвитку подій, фактів, ідей (теорій) у контексті їх виникнення, формування і розвитку, виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей; системного аналізу – основні правила і принципи елементарно-структурної внутрішньої методології системного підходу, які дають змогу здійснити комплексне пізнання великих і складних об’єктів у цілісності, єдності різноманітних явищ, що набувають нових якостей, яких немає у разі існування їх у роз’єднаному стані; структурно-функціональний – полягає у виокремленні в деяких системах права і держави їх структурних частин за призначенням, роллю, взаємозв’язком, конкретною дією.
Спеціально-наукові методи – застосовуються до конкретної науки. В даному випадку використовувалися наступні методи цієї групи: формально-юридичний; соціально-правовий – виражається в дослідженні теми не суто на рівні абстрактних категорій, а на базі реальних соціальних фактів та процесів; порівняльно-правовий – передбачає зіставлення подібних юридичних понять, явищ і процесів та встановлення їхньої специфіки; метод теоретико-правового моделювання – полягає у висуненні та обґрунтуванні варіантів розвитку подальшого правового регулювання діяльності з ведення реєстру.
Інформаційну базу дослідження становили праці вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань розвитку фондового ринку та його інфраструктури, законодавчі та нормативні акти щодо регулювання депозитарної діяльності, матеріали Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, Міністерства фінансів України, Національного банку України, Національного депозитарію України. Опрацьовано звітно-аналітичну інформацію міжнародних і вітчизняних фінансових організацій та матеріли судової практики.
Заключение
Правові засади функціонування Національної депозитарної системи України визначені Концепцією функціонування і розвитку фондового ринку в Україні та Законом України «Про Національну депозитарну систему України та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».
Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» визначив, що в Україні має діяти система установ, що за профілем своєї діяльності належить до облікової та розрахунково-клірингової інфраструктури фондового ринку. Вказана система отримала назву Національна депозитарна система України.
Склад, структура та порядок функціонування Національної депозитарної системи України визначені у вказаному вище законі. Структура функціонуючої Національної депозитарної системи складається з двох рівнів: нижнього та верхнього.
За будовою Національна депозитарна система розбудована за аналогією з банківською системою (верхній рівень – Національний банк України, нижній – банківські установи).
Саме верхній рівень депозитарної системи виконує функції розрахунково-клірингової структури для урегулювання угод з цінними паперами забезпечення транзакцій, що є певним аналогом платіжної системи Національного банку України».
Нижній рівень становлять зберігачі, які ведуть рахунки у цінних паперах власників цінних паперів, та реєстратори, які відповідно до угоди з емітентом цінних паперів ведуть особові рахунки власників іменних цінних паперів.
Верхній рівень складають Національний депозитарій України та депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та, за наявності ліцензії, здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів.
Верхній рівень обслуговує емітентів та професійних учасників ринку – організаторів торгівлі, зберігачів і опосередковано (через зберігачів) реєстраторів.
Національний депозитарій України створений відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» і є центральним інститутом Національної депозитарної системи, на який покладено забезпечення її формування та розвитку, функціонування єдиної системи депозитарного обліку і обслуговування обігу цінних паперів, інтеграцію Національної депозитарної системи України в міжнародну систему депозитарних установ, які забезпечують функціонування світових ринків капіталу. На сьогоднішній правовий статус та управління Національним депозитарієм потребує реформування.
Нижній рівень безпосередньо взаємодіє з клієнтами Національної депозитарної системи України – депонентами, тобто юридичними і фізичними особами, що володіють цінними паперами і відкрили рахунки у цінних паперах, або власниками документарних іменних цінних паперів.
Прямими учасниками Національної депозитарної системи законодавством визначені депозитарії, зберігачі, реєстратори власників іменних цінних паперів. опосередковані учасники - організатори торгівлі цінними паперами, банки, торговці цінними паперами та емітенти
В Україні створені та функціонують майже всі види прямих учасників Національної депозитарної системи, які обслуговують окремі сегменти ринку капіталу. Однак ці суб’єкти здебільшого здійснюють свою діяльність децентралізовано (зберігачі та депозитарії), одноосібно (реєстратори іменних цінних паперів), це свідчить про те, що процес становлення Національної депозитарної системи України невиправдано затягнувся і потребує прискорення.
Обслуговування обігу державних цінних паперів, у тому числі депозитарну діяльність щодо цих паперів, відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» здійснює Національний банк України.
Дослідивши тему даної роботи, можна стверджувати, що існуюча система державного регулювання Національної депозитарної системи України та її законодавче забезпечення потребують вдосконалення.
Національна депозитарна система України в технологічному та методичному аспектах є досить складним утворенням, натомість її функції та можливості достатньою мірою не висвітлюються в законодавстві України.
В Україні здійснюються наступні види депозитарної діяльності: зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів; кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Важливим елементом депозитарної діяльності є розрахунково-клірингова діяльність, але саме вона є найменш розвиненою в Україні.
Всі зазначені види депозитарної діяльності підлягають ліцензуванню.
Зміст діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів полягає в наступному: збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, що складають систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів та власників, та здійснення інших функцій, передбачених законодавчими актами.
Юридична особа може розпочати діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів лише після отримання від Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідної ліцензії.
Для отримання ліцензії з ведення реєстру власників іменних цінних паперів юридична особа надає до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяву про видачу ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку за окремим видом діяльності з доданням відповідних документів, складених державною мовою.
Для реєстраторів перелік документів, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлений пунктом 7 розділу II Порядку та умовами видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії. Умови, яким повинні відповідати надані документи встановлені главою 5 розділу III Порядку.
Всі довідки, що додаються до заяви про видачу ліцензії повинні бути установленої форми згідно з відповідними додатками до Порядку. В пакеті документів обов’язково повинен бути присутній платіжний документ щодо плати за видачу ліцензії(й) за окремими видами професійної діяльності на фондовому ринку.
Реєстратор, здійснюючи діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів зобов’язаний дотримуватися ряду ліцензійних умов.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку уповноважена перевіряти дотримання реєстратором ліцензійних умов.
У випадку порушення законодавства щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів реєстратор може нести спеціальну, господарську, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Реєстром власників іменних цінних паперів є список зареєстрованих власників, складений на певну дату, із зазначенням кількості, номінальної вартості, категорії цінних паперів.
Ведення реєстру може здійснюватись як на паперових носіях, так і у вигляді електронних записів. Згідно з реєстром емітент виконує свої обов’язки перед акціонерами, здійснює виплату дивідендів, веде облік руху цінних паперів, виконує інші дії стосовно цінних паперів.
Підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, відповідно до яких змінюється право власності на відповідні іменні цінні папери.
Крім безпосереднього ведення реєстру реєстратор може за домовленістю з емітентом накопичувати інформацію про акціонерне товариство, власників та номінальних утримувачів цінних паперів, допомагати в підготовці та проведенні загальних зборів акціонерів, здійснювати контроль за угодами великого обсягу з цінними паперами цього емітента.
Оплата послуг реєстратора здійснюється за тарифами, які встановлює сам реєстратор. Максимальний розмір тарифів встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом України.
Реєстратори, які займаються діяльністю з ведення реєстру зобов’язані бути учасником саморегулівної організації на ринку цінних паперів за профілем їх діяльності.
В Україні створена професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв – об’єднання юридичних осіб, що отримали ліцензію на здійснення депозитарної діяльності на ринку цінних паперів. Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв створена з метою забезпечення провадження діяльності професійними учасниками фондового ринку, які є членами асоціації, розроблення і затвердження правил, стандартів професійної поведінки. Виконання повноважень саморегулівної організації на ринку цінних паперів є пріоритетним напрямком діяльності асоціації.
Сьогодні в Україні система обліку права власності на цінні папери складається із двох функціонально відокремлених компонентів: обліку права власності, який здійснюється реєстраторами, та депозитарного обліку права власності на цінні папери. Саме в основу депозитарного обліку покладається облік цінних паперів, випущених у бездокументарній формі або знерухомлених цінних паперів, що «трансформувалися» у записи на рахунках через необхідність надати більшої мобільності такому фінансовому інструменту, як паперовий цінний папір.
Законом «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» депозитарний облік визначається як облік цінних паперів на рахунках власників цінних паперів у зберігачів або облік на рахунках у цінних паперах, який здійснює депозитарій для зберігачів та емітентів. Із прийняттям згаданого закону депозитарний облік отримав своє нормативне закріплення як технологічно більш досконала система, що відповідає потребам часу.
Сьогодні в Україні відбувається реформа, суть якої полягає у переведенні більшості цінних паперів із документарної у бездокументарну форму випуску. Проте через нерозвиненість концепції «бездокументарних» цінних паперів постають проблеми правового регулювання процедур і умов щодо дій з цінними паперами.
У процесі переходу до бездокументарної форми обігу цінних паперів багато реєстраторів припинить своє існування через неможливість отримати ліцензію зберігача - вимога до його статутного капіталу складає сім мільйонів гривень.
Поступово зникатимуть кишенькові реєстратори, які вливатимуться до материнських структур. Незалежні реєстратори, що обслуговують велику кількість емітентів, отримають ліцензію зберігача та продовжать надавати емітентам консалтингові послуги, зокрема, скликати і проводити збори акціонерів.
Перехід до виключно бездокументарних випусків цінних паперів, насамперед корпоративних, буде одним із наступних якісних етапів розвитку національного ринку цінних паперів України. Але такий перехід не можливий без збалансованої системи захисту власників цінних паперів та відповідальності депозитарних установ за безпечність обліку й реєстрації прав на бездокументарні цінні папери.
Для подальшого розвитку Національної депозитарної системи України необхідно здійснити ряд важливих кроків, що включать наступні дії:
а) удосконалення законодавства, зокрема в частині усунення наявних суперечностей з чітким розмежуванням актів, які визначають механізми державного регулювання Національної депозитарної системи та документів, що встановлюють технологію роботи торговельних, облікових та розрахункових систем;
б) зосередити в єдиному нормативно-правовому акті, який повинен мати юридичну силу закону, питання обліку цінних паперів повинні та норми, які регулюють структуру Національної депозитарної системи, технологічні аспекти її функціонування, бути зосереджені в одному;
в) здійснити уніфікацію обліку цінних паперів, їх розміщення, обігу та реалізації прав за цінними паперами;
в) здійснити централізацію Національної депозитарної системи України з метою зниження рівня ризиків при розрахунках за угодами з цінними паперами та можливості розбудови ефективно діючої системи корпоративних відносин;
г) прийняти Закон України «Про систему депозитарного обліку цінних паперів»;
ґ) подовжити строк дематеріалізації акцій.
Литература
1. Конституція України від 28.06.1996 р. за № 254к/96-ВР //Голос України -13.07.1996 р., № 128.
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. за № 2341-III //Відомості Верховної Ради України - № 25-26, 29.06.2001, ст. 131.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. за № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, додаток до № 51, ст. 1122.
4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. за № 435-IV//Офіційний вісник України - № 11. 28.03.2003 р., ст. 461.
5. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. за № 436-IV //Офіційний вісник України - № 11, 28.03.2003 р., ст. 462.
6. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 р. за № 710/97-ВР//Відомості Верховної Ради України – 1998 р., № 15, ст. 67.
7. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення вимог до професійних учасників фондового ринку» від 01.07.2010 р. за № 2393-VI // Голос України вiд 27.07.2010 р. - № 137.
8. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991 р. за № 1201-XII //Голос України - 11.07.1991 р., № 133 (закон втратив чинність на підставі Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року N 3480-IV).
9. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV // Голос України - 14.04.2006 р., № 69.
10. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. за № 2121-III //Урядовий кур’єр - 17.01.2001, № 8.
11. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. за № 514-VI // Урядовий кур’єр - 29.10.2008 р., № 202.
12. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. за № 1576-XII// Голос України - 11.10.1991 р., № 198.
13. Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. за № 755-IV // Урядовий кур’єр - 08.10.2003 р., № 188.
14. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. за №1775-III // Урядовий кур’єр - 02.08.2000 р. за № 139.
15. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р. за № 448/96-ВР// Голос України - 26.11.1996 р., № 221.
16. Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України» від 22.09.1995 р.
17. Указ Президента України «Про створення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» від 12.06.1995 р. (Указ втратив чинність).
18. Рішення Державної комісія з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про депозитарну діяльність» від 17.10.2006 р. за № 999.
19. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Тимчасового положення про вимоги до розрахункового банку та Типового договору про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів» від 10.09.1999 р.
20. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії» від 26.05.2006 р. за № 345.
21. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про встановлення розмірів плати за видачу ліцензії на провадження окремих видів діяльності на ринку цінних паперів» від 12.05.2006 р. за № 329.
22. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» від 11.12. 2007 р. за № 2272.
23. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів» від 26.05. 2006 р. № 348.
24. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів» від 17.10. 2006 р. за № 1000.
25. Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва «Про порядок застосування окремих положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 07.05.2009 р. за № 5224.
26. Роз’яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» у зв’язку з набранням ним чинності» від 14.07.2009 р. за № 8.
27. Договір про заснування Національного депозитарію України підписано Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національним банком України 18.12.1998 р.
28. Аналітична інформація Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про діяльність щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів на фондовому ринку України у ІІІ кварталі 2005 року.
29. Аналітична інформація Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про діяльність щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів на фондовому ринку України у ІІІ кварталі 2006 року.
30. Аналітична інформація Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про діяльність щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів на фондовому ринку України у ІІІ кварталі 2007 року.
31. Аналітична інформація Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про діяльність щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів на фондовому ринку України у ІІІ кварталі 2008 року.
32. Аналітична інформація Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про діяльність щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів на фондовому ринку України у ІІІ кварталі 2009 року.
33. Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №1895-ДН 25.07.2007 року.
34. Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №82-ЧН 13.05.2008 року
35. Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №272 -КУ 18.06.2008 року.
36. Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №403-ХЕ 11.06.2009 року.
37. Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №507- КУ 26.12.2006 року.
38. Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №522-КУ 30.09.2008 року.
39. Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №136-КУ від 03.03.2008 року.
40. Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №703 –ДМ від 26.12.2006 року.
41. Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №138 - ЧЦ від 17.10.2008 року.
42. Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №30-АР від 29.04.2009 року.
43. Рекомендації Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. № 04-5/14.
44. Рекомендації Вищого господарського суду України «Про внесення змін та доповнень до рекомендацій президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» за № 04-06/83 від 18.06.2009 р.
45. Білоченко А.М. Перспективи розвитку депозитарної системи в Україні та можливості використання досвіду Республіки Польща // Фінанси України. – 2007 р. - № 2. – С.71.
46. Бездокументарні акції: морока на два роки. Олена Бондарчук. Інтернет видання Економічна правда від 16.02.2010 р.
47. Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І., Братель О.Г. та ін. Цивільне право України: договірні та недоговірні зобов’язання / За ред. Бичкової С.С. - К.: КНТ, 2006. – 498 с.
48. Братель О.Г., Мироненко В.П., Павловська Н.В., Пилипенко С.В. Цивільне право України: посібник для підготовки до іспитів. - К.: Текст, 2006. – 242 с.
49. Дематеріалізація цінних паперів в Україні. http://www.dematerialization.in.ua.
50. Дідівський Є. Ризики депозитарної діяльності // Банківська справа. – 2007. - №3. – С. 55.
51. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Загальна частина: навчальний посібник. _ К.: Алерта; КНТ, 2006 р.– 367 с.
52. Електронна енциклопедія «Вікіпедія». http://uk.wikipedia.org/wiki/.
53. Загальна інформація про Національний депозитарій України. Офіційний сайт Національного депозитарію України. www.ndu.gov.ua.
54. Загальна інформація про асоціацію. http://www.pard.kiev.ua.
55. З’ясування змісту корпоративних відносин як передумови вирішення корпоративних спорів. Спасибо-Фатєєва Інна
Д.ю.н., професор, член-кореспондент АпрНУ. Правовий тиждень. №42 (63) 16.10.2007 р.
56. Інтернет-портал www.smida.gov.ua.
57. Козик В.В., Л.А.Панкова. Світове господарство та міжнародні економічні відносини. – Львів, 2001.
58. Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. – Київ, 2000
ст 85-99, 382-396.
59. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. – К.: «Юрисконсульт», 2006 – 355 с.
60. Мазаракі А.А., Є.М.Воронова. Міжнародні валютно-фінансові та валютно-кредитні відносини. Конспект лекцій. - Київ, 2000.
61. Основи правознавства. І.Б. Усенко – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1997 – 416 с.
62. Посполітак Володимир. Національна депозитарна система України. http://www.justinian.com.ua
63. Послуги реєстратора. http://www.megabank.net/ua.
64. Практика вирішення спорів, пов’язаних з реалізацією корпоративних прав (за матеріалами узагальнення практики Господарського суду м. Києва). Коссак В. (доктор юридичних наук, завідувач кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету ім. Івана Франка). Юриспруденція он-лайн.
65. Прес-реліз Національного депозитарію України Початок здійснення депозитарної діяльності Національним депозитарієм України // www.ndu.gov.ua.
66. Пересада А. А. Інвестиційні процеси в Україні. — К.: Лібра, 1998 р.
67. Пилипенко І. І., Жук О. П. Цінні папери в Україні. — К., 2001 р.
68. Римар Т.В., Топішко О.І. Документаційне забезпечення ведення реєстрів власників іменних цінних паперів: Методичний посібник. – К.: АДС УМКЦентр, 2008 – 164 с.
69. Ромашов Р.А., Пархоменко Н.М., Легуша С.М. Теорія держави і права: Навчальний посібник – К.: КНТ, 2007. – 216 с.
70. Судний день для акціонерних товариств. Вікторія Ковальова. Інтернет видання Економічна правда від 27.07.2010 р.
71. Теорія права і держави: Підручник. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009, 520 с.
72. Фондовий ринок України: законодавче регулювання: Навчально-методичний посібник. // Бурмака М.О., Бутенко Д. С. Головко А.Т., - видання 4-е, перероблене та доповнене. – К., 2007 – 752 с.
73. Фінансове право України: Підручник / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, І. Є. Криницький; За ред. М. П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 320 с.
74. Фінансове право як наука. http://ebk.net.ua/Book/FPravo/01-05/11024.htm
75. Цивільне право України: Підручник у 2 – х книгах. О.В.Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт, Н.С.. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 1 – 736 с.
76. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: у двох томах /за заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т. 2 Особлива частина. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003 – 520 с.
77. Цивільне право України. Особлива частина. Підручник. За ред. І.А. Бірюкова, Ю.О. Заіки. – К.: КНТ, 2008 – 480 с.
78. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навчальний посібник. - К., 2003 р.
79. Школа І.М., В.М.Козменко. Міжнародні економічні відносини. - Чернівці: «Рута», 2002 р. – С. 65-80
80. Юридичні послуги он-лайн.
http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/stati/tgp/119.php
81. Яроцький Віталій Д.ю.н, доцент, завкафедри цивільного права № 2 НЮАУ імені Ярослава Мудрого. Проблеми захисту корпоративних прав, посвідчених акціями, у сфері їх обороту. Правовий тиждень від 13 листопада 2007 р. за № 46.
Другие работы этого направления