Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   50 грн.
ЦЕНА:   114 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Аналіз застосування вексельної форми розрахунків на підприємстві   (ID работы: 2746)

Направление: Фінанси
Предмет: Финансовый анализ
Тип работы: Курсовая работа
Число страниц: 55
Год защиты: 2009
ВУЗ: Украинская Академия Внешней Торговли (УАВТ)
Язык: Украинский
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВЕКСЕЛЬНОЇ ФОРМИ РОЗРАХУНКІВ
1.1. Економічна природа векселя: вексель як боргове зобов’язання і як цінний папір
1.2. Особливості вексельної форми розрахунків: переваги і недоліки
1.3. Нормативно-правові основи застосування вексельної форми розрахунків в сучасній Україні
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ВЕКСЕЛЬНИХ РОЗРАХУНКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
2.1 Загальна характристика господарськлї діяльності підприємства
2.2. Використання підприємством векселів для розрахунків
2.3. Аналіз впливу застосування вексельної форми розрахунків на результати фінансово-господарської діяльності підприємства
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ВЕКСЕЛІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Введение
Актуальність теми. Векселі в економічному обороті України почали застосовуватись з переходом країни до ринкових економічних відносин. Однак відсутність практики та необізнаність учасників вексельного обігу з вексельним законодавством, особливостями використання векселя призводили до непорозумінь та збитків внаслідок неправильного усвідомлення суті векселя як цінного паперу.
На сьогодні використання векселів суб’єктами підприємницької діяльності набуло досить широкого розповсюдження. Такий розвиток вексельного обігу обумовлений наявністю кількох причин. Серед них можна назвати такі, як: відсутність у суб’єктів підприємницької діяльності обігових коштів та певні особливості векселя як цінного паперу, розширення кола потенційних учасників вексельних правовідносин.
Серед особливостей, які приваблюють суб’єктів підприємницької діяльності у використанні векселя, насамперед можна виділити таку, як достатньо широке коло зобов’язаних осіб за векселем. Вексель передбачає можливість виконання вексельного зобов’язання не лише векселедавцем (акцептантом) за векселем, а й іншими зобов’язаними за векселем особами, якими виступають попередні держателі векселя (індосанти), а також поручителі (авалісти).
Метою роботи є аналыз вексельних розрахунків на підприємстві.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- розкрити теоретико-методологічних засад вексельних розрахунків;
- дослідити вексельні розрахунки на підприємстві;
- визначити проблеми, шляхи покращення та перспектив розвитку вексельних розрахунків на підприємствах.
Об’єктом дослідження є ВАТ „Укрметалурнгпром”.
Предметом дослідження є система економічних відносин, що виникають в процесі впровадження вексельної форми розрахунків на вітчизняних підприємствах.
Методологія та методика дослідження базуються на системному загальнотеоретичному осмисленні процесів управління вексельним обігом. Для досягнення поставленої у роботі мети використовувались методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльних характеристик.
Теоретичною та методологічною основою даного дослідження стало вивчення й переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки про з проблем ефективності управління вексельним обігом.
Заключение
Узагальнюючи викладене вище, слід наголосити, що вексельний обіг становить собою складний економічно-правовий комплекс проблем, якій належить виважено вирішувати не тільки представникам державних органів але й банківській системі та суб’єктам підприємницької діяльності в цілому.
В роботі було зроблено висновок. що вексель може бути визначений як універсальний інструмент фондового ринку, що є борговим комерційним цінним папером, який призначений для оформлення кредитних, розрахункових та інвестиційних операцій, може випускатись державними органами влади, фізичними та юридичними особами лише в документарній формі, підлягає оплаті лише в обумовлений час і в обумовленому місці.
Первинними сторонами простого векселя виступають дві особи: векселедавець — особа, що виписує вексель, яка одночасно є і платником за векселем; ремітент — перший отримувач за векселем або перший векселедержатель, перед яким платник приймає зобов'язання про платіж. У переказному векселі первісними учасниками є: трасант (векселедавець) — особа, що виписує вексель; трасат (платник), до якого трасант звертає свій наказ про платіж за векселем; - ремітент — перший отримувач або перший векселедержатель, на користь якого виставляється вексель. Тобто, за переказним векселем, на відміну від простого, платником є не векселедавець, а інша особа, яка повинна письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем у визначений строк — ця спеціальна дія називається акцептом тратти. Тому переказний вексель має форму наказу трасанта платнику (який після акцепту стає акцептантом) здійснити платіж за векселем.
На першому етапі впровадження векселів привело до збільшення обсягу обігових коштів підприємств в умовах гострого дефіциту грошей, що відпові¬дало меті застосування векселів. На той час вексельний обіг здійснювався за схемами; які передбачали розрахунок векселями за номіналом. Ці схеми, ви¬рішуючи завдання неплатежів, призводили до вилучення з обігу коштів, що стало причиною катастрофічного зростання заборгованості підприємств своїм працівникам із виплати заробітної плати.
Наступним етапом розвитку вексельного обігу стало запровадження у 1996 році випуску та застосування казначейських векселів, яке, на думку його ініціаторів, мало одночасно розв'язати проблему бюджетного фінансування та погашення податкової заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності — кредиторів бюджетних організацій. Крім цього, казначейські векселі, які на першому етапі свого обігу виконували функцію бюджетного фінансування, на другому етапі прирівнювалися до звичайних векселів суб'єктів підприємниць¬кої діяльності й виконували функцію засобу розрахунку або товару.
Входження у світове співтовариство — процес тривалий і не простий. Усвідомлюючи це, навряд чи можна сподіватися на стрімке подолання відста¬ні у часі тривалістю майже 70 років, яка відділяє Україну від держав із розви¬неним вексельним обігом. Проте очевидними є і колосальні, як для країни з перехідною економікою, зрушення на цьому шляху. Наведені приклади, на жаль, доводять не тільки недосконалість вексельного законодавства України, а й інертність, із якою відповідальні державні інститути ставляться до розв'язан¬ня цієї проблеми. Проте ініціатива з боку суб'єктів підприємництва, про яку свідчать численні публікації у періодичних виданнях, наочно підтверджує ак¬туальність запровадження вексельного обігу в Україні й не залишає сумнівів у тому, що цю складну задачу буде нарешті розв'язано.
За оперативними даними Держкомстату України на 5 квітня 2008 року, у 2007 році випущено векселів суб’єктами підприємницької діяльності на суму 14154,7 млн.грн., що в 4,1 рази більше вартості векселів, наявних на початок року. На кінець 2007 року в обігу знаходилося векселів на суму 17584,9 млн.грн. за номінальною вартістю. Питома вага векселів в загальному обсязі розміщених в 2007 році цінних паперів складає 66,8 відсотки проти 17,9 відсотків на початок року.
Загальний обсяг операцій з векселями на ВАТ „Укрметалургпром” за період з 2006 по 2008 рік склав 119512 тис грн; з них видано векселів на суму 51851 тис грн (43% від загального обсягу); отримано векселів на суму 67661 тис грн (57% від загального обсягу). Зростання загальних обсягів операцій з векселями на підприємстві за період в 2008 році порівняно з 2006 роком становило 58,2 тис грн (на 34,1% )
Підводячи підсумок проведеного аналізу стану вексельного обігу на підприємстві відзначимо існуючі недоліки. До них можливо віднести, перш за все досить велику кількість векселів, які не були сплачені підприємству (10% від загальної суми отриманих ВАТ „Укрметалургпром” ). По-друге, негативним моментом в обігу векселів на підприємстві є погіршення його структури з точки зору термінів сплати за векселями та термінів отримання розрахунків по векселям від боржників. До позитивних моментів відносяться створена на підприємстві інформатизована система обліку та аналізу векселів.
Беручи до уваги існуючі в організації вексельного обігу на підприємстві недоліки та існуючі позитивні моменти можливо зазначити, що основним напрямком вдосконалення управління операціями з векселями на підприємстві повинно стати створення такої системи, яка б забезпечувала 100% та своєчасне отриманням сплати від боржників за векселями. Побудова такої системи повинна ґрунтуватись на проведенні комплексної оцінки стану потенційного векселедавця для оцінки рівня вексельного ризику і прийняття відповідного управлінського рішення щодо його мінімізації або уникнення.
Поширення вексельного обігу неможливе без наявності механізму захистів інтересів кредиторів та підвищення надійності і довіри до векселедавців, акцептантів, індосантів тощо. У країнах з розвинутою правовою базою ринкової економіки протягом десятиріч як один з інструментів такого механізму захисту використовуються переліки неакцептованих та неоплачених векселів.
Для подальшого розвитку ринку векселів в Україні, доцільно здійснити певні заходи, спрямовані на захист прав векселедержателів, оскільки саме ці суб’єкти вексельного обігу є найменш захищені. На сьогодні в Україні не здійснюється будь-яка державна реєстрація випущених векселів. Не існує також обмежень щодо випуску векселів одним суб’єктом підприємницької діяльності.
Щоб уникнути такої ситуації, можливо варто використати досвід США, де ринок векселів не розвивався до початку 80-х років, поки не були зроблені важливі нововведення.
По-перше: запроваджена процедура державної реєстрації певних категорій векселів, які отримала назву “реєстрація на полиці”. Вона передбачає реєстрацію кожного випуску векселів із терміном обігу понад 270 днів Комісією з цінних паперів, яка дозволяє за визначених умов реєструвати безперервні програми випусків векселів один раз. Запровадження такого порядку оформлення векселів значно спростило долю емітента.
По-друге: впроваджена процедура встановлення кредитних рейтингів пропонованих випусків. Емітенти векселів при проведення “реєстрації на полиці”, звертаються до рейтингового агентства, яке надає відповідний рейтинг новому випуску векселів на визначену суму. Це дає можливість інвесторам постійно одержувати необхідну інформацію про рейтинг векселів, які вони бажають придбати.
По-третє: здійснені заходи, спрямовані на створення ліквідного вторинного ринку векселів, який має існувати для того, щоб кожний інвестор знав: векселі, якими він володіє, можуть бути продані в будь-який час.
Без здійснення вказаних заходів справне функціонування вексельного обігу в Україні вбачається досить проблематичним, а існуючі прогалини в законодавстві можуть призвести до значних зловживань, що у свою чергу, підірве довіру до векселя, як цінного паперу.
Литература
1. Закон України від 04.05.2001 р. №2374-111 «Про обіг векселів в Україні»
2. Закон України від 18.06.1991 р. № 1201 - XІІ «Про цінні папери і фондовий ринок»
3. Закону України від 07.12.2000 р. №2121-111 «Про банки і банківську діяльність»
4. Закон України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 21, ст.156
5. Аваков А. Б., Кроль Т. Ю., Пивоваров В. Б. Вексельное обращение: теория и практика / Арсен Борисович Аваков (ред.). — Х. : Фолио, 2006. — 382с.
6. Аналіз господарської діяльності в промисловості / Під ред. Стражева.- Мінськ: Вищ. шк., 2000р.–28с.
7. Баранов С.М. Проблеми правового регулювання розвитку фондового ринку в Україні // Збірник наукових праць УФЕІ, 1999. – №. 2(5). – С.106-111.
8. Баранов С.М. Вплив правового регулювання фондового ринку на формування Державного бюджету України // Збірник наукових праць УФЕІ, 1999. – № 3(6). – С.104-112.
9. Баранов-Мохорт С.М. Правові проблеми обігу векселів Державного казначейства України // Збірник наукових праць Академії ДПС України, 2001. – № 3 (13). – С. 173-184.
10. Баранов-Мохорт С.М. Дослідження впливу нормативно-правового поля обігу казначейських векселів на формування бюджету України //Збірник наукових праць Академії ДПС України, 2002. – № 2 (16). – С.131-139.
11. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. Т. 2: Навчальне видання. - К.: Ника-Центр; Эльга, 2001.- 512 c.
12. Куценко Ю. Ю., Шепаль Д. О. Проблеми використання векселів на ринку України. — К., 1998. — 60с.
13. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы: Учебное пособие:Пер.с франц..- М.: Финансы; ЮНИТИ, 1997.- 576 с.
14. Лысенков Ю. М., Педь И. В. Операции с векселями: взаимодействие банков и предприятий. — К. : Вісник фондового ринку, 2000. — 637с.
15. Опарін В. Фінанси підприємств: В кн.. Фінанси (загальна теорія). Навч. посібник . - К.: Промінь, 2000. – 345 с.
16. Фельдман А. А. Вексельное обращение: Российская и международная практика: Учебное и справочное пособие. — 2. изд., испр. и доп. — М. : Инфра*М, 1995. — 352с.
17. Финансовая деятельность предприятия // Экономика предприятия. - 2004. - №3. - С.34-50
18. Финансовый менеджмент: теория и практика. Учебник/ Под ред. Стояновой E.С. - М.: Перспектива, 1998. - 656c.
19. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.
20. Финансы / Под ред. В. М. Родионовой.-М.: Финансы и статистика, 1995. – 415 с.
21. Финансы предприятий / Л. М. Павлова - М.: Финансы ЮНИТИ, 1998. – 367 с.
22. Чимшит О., Бондарева Е. Вексельные операции: юридические, налоговые и бухгалтерские аспекты / Центр юридического и бухгалтерского сервиса "Аверс". — Д. : Издательский Дом "Владимир Дудник", 2000. — 122с.
23. Чимшит О.В., Бондарева Е.А. Вексельные операции: юридические, налоговые и бухгалтерские аспекты / Центр юридического и бухгалтерского сервиса "Аверс". — 2. изд., с изм. и доп. — Д. : Издательский Дом "Владимир Дудник", 2001. — 132с.
24. Шубина Т.В., Сухоруких Л.Н. Особенности финансового планирования в коммерческих организациях // Финансовый менеджмент (рус.).- 2005.- № 2.- C.3-15
Другие работы этого направления