|
ЦЕНА:
50 грн.
|
||
|
ЦЕНА:
115 руб.
|
||
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Право міжнародної безпеки (ID работы: 212) |
| Направление: | Право |
| Предмет: | Международное право |
| Тип работы: | Дипломная работа |
| Число страниц: | 80 |
| Год защиты: | 2009 |
| ВУЗ: | Академия Адвокатуры Украины (ААУ) |
| Курс: | 4 |
| Язык: | Украинский |
Содержание
ЗМІСТ
Вступ.
Розділ 1. Загальна характеристика права міжнародної безпеки.
1.1. Історія розвитку та становлення права міжнародної безпеки.
1.2. Поняття та принципи міжнародної безпеки.
1.3. Джерела права міжнародної безпеки.
Розділ 2. Розвиток системи міжнародної безпеки.
2.1. Нормативні засоби забезпечення миру та безпеки.
2.2. Організаційні засоби забезпечення міжнародної безпеки (системи міжнародної безпеки).
2.3. Матеріальні засоби забезпечення міжнародної безпеки.
Розділ 3. Проблематика міжнародної безпеки.
3.1. Проблема міжнародної військової безпеки та міжнародно-правові принципи її забезпечення.
3.2.Заходи зміцнення довіри та міжнародний контроль
за обмеженням озброєнь і роззброєнням.
3.3. Міжнароднародна безпека та національна безпека України на сучасному етапі.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ.
Розділ 1. Загальна характеристика права міжнародної безпеки.
1.1. Історія розвитку та становлення права міжнародної безпеки.
1.2. Поняття та принципи міжнародної безпеки.
1.3. Джерела права міжнародної безпеки.
Розділ 2. Розвиток системи міжнародної безпеки.
2.1. Нормативні засоби забезпечення миру та безпеки.
2.2. Організаційні засоби забезпечення міжнародної безпеки (системи міжнародної безпеки).
2.3. Матеріальні засоби забезпечення міжнародної безпеки.
Розділ 3. Проблематика міжнародної безпеки.
3.1. Проблема міжнародної військової безпеки та міжнародно-правові принципи її забезпечення.
3.2.Заходи зміцнення довіри та міжнародний контроль
за обмеженням озброєнь і роззброєнням.
3.3. Міжнароднародна безпека та національна безпека України на сучасному етапі.
Висновки.
Список використаної літератури.
Введение
ВСТУП
Актуальність теми дипломної роботи. Питання про війну і мир є корінним у сучасних міжнародних відносинах. Проблема забезпечення міжнародної безпеки в широкому її розумінні — це проблема забезпечення миру й запобігання війні. Сучасне міжнародне право, що є правом миру, покликано служити цій меті.
Прагнення держав забезпечити стабільний мир на землі залежить насамперед від зовнішньої політики й безумовного виконання принципів і норм сучасного міжнародного права. Об’єктивна потреба їхнього співробітництва в питаннях забезпечення миру зумовила процес формування й функціонування нової галузі загального міжнародного права — права міжнародної безпеки.
Акутальність теми міжнародної безпеки обумовлена тим, що у сучасну епоху постійних воєнних конфліктів потрібен механізм їхнього врегулювання, а особливо запобігання, без миру не може бути розвитку й у суспільстві назріватиме конфлікт, а без демократії неможливо досягти істотного розвитку; за відсутності розвитку мир не може зберігатися протягом тривалого часу.
У ХХ столітті заборона застосування збройної сили з метою врегулювання міжнародних спорів та конфліктів набула універсального й імперативного значення. Формальна заборона силових методів розв`язання міжнародних спорів не стала панацеєю: міждержавні збройні конфлікти й натепер є досить поширеним явищем. Проте ця заборона надала потужного імпульсу розвиткові мирних засобів і процедур вирішення міжнародних конфліктів. Тому цей напрям став важливою складовою міжнародних відносин і популярним предметом міжнародно-правових досліджень.
Проблема вирішення спорів у суспільстві лишається актуальною впродовж усього існування людської цивілізації, її гострота особливо відчувається у перехідні та переламні моменти історії. Зокрема, аналіз сучасних міжнародних відносин свідчить про те, що людству ще не вдається позбавитись війн та інших збройних конфліктів, які переважно є збройними конфліктами неміжнародного характеру, свідченням чому є події в колишній Югославії, Руанді, Афганістані, Іраку, Ліберії, на Кавказі, а також в інших куточках земної кулі. Це є підтвердженням того, що проблема співвідношення війни і миру залишається найактуальнішою проблемою сьогодення.
Цілком чітко визначилися головні, основоположні реальності у сфері міжнародної безпеки та міждержавних відносин. Серед них, зокрема, такі:
1. Ідеологічна й класова боротьба не можуть лежати в основі мирних міждержавних відносин.
2. Ядерна війна не може бути засобом досягнення політичних, економічних, ідеологічних і будь-яких інших цілей. Тому існують договори про заборону ядерної зброї та зброї масового знищення.
3. Міжнародна безпека має всеосяжний характер. Тобто стосується багатьох питань і сфер громадського життя.
4. Міжнародна безпека неподільна. Не можна будувати безпеку однієї держави за рахунок безпеки іншої. Не можна допускати гонку озброєнь.
5. Неабияк зросла миротворча роль ООН у боротьбі за безпеку.
Отже, реальності сучасного світу й інші чинники свідчать, з одного боку, про багатогранність і всеосяжний характер міжнародної безпеки, а з другого — про нерозривний зв’язок безпеки кожної держави з безпекою всієї міжнародної спільноти, а також між безпекою та розвитком.
Право міжнародної безпеки являє собою систему принципів і норм, що регулюють військово-політичні відносини держав і інших суб’єктів міжнародного права з метою запобігання застосуванню військової сили в міжнародних відносинах, обмеження й скорочення озброєнь.
Право міжнародної безпеки має одну особливість: його принципи під час регулювання міжнародних відносин тісно переплітаються з принципами та нормами решти галузей міжнародного права й, отже, утворюють вторинну структуру, що обслуговує, по суті, всю систему сучасного міжнародного права. Тобто право міжнародної безпеки є комплексною галуззю сучасного міжнародного права.
Метою дослідження теми даної дипломної роботи є дослідження основних правових засобів та міжнародних нормативно-правових джерел у сфері забезпечення та підтримання міжнародної безпеки та недопущення воєнної агресії.
Завданнями при написанні дипломної роботи є:
1) визначення історичних етапів розвитку права міжнародної безпеки;
2) розкриття поняття та принципів міжнародної безпеки;
3) аналіз джерел права міжнародної безпеки;
4) визначення нормативних, організаційних та матеріальних засобів забезпечення миру та безпеки;
5) окреслення проблем міжнародної військової безпеки та міжнародно-правових принципів її забезпечення;
6) визначення заходів зміцнення довіри та міжнародний контроль
за обмеженням озброєнь і роззброєнням;
7) аналіз стану розвитку міжнародної безпеки та національної безпеки в Україні на сьогодні.
Предметом дослідження є міжнародні правовідносини, які складаються у сфері забезпечення та підтримання миру та безпеки у світі та регулюються відповідними нормами права міжнародної безпеки.
Об`єктом дослідження теми дипломної роботи є засоби забезпечення міжнародної безпеки та вирішення проблем щодо обмеження озброєння.
Проблема підтримання миру та безпеки у світі досліджується нині багатьма вченими, серед яких: Батюк В.И. (Миротворческая деятельность ООН и великие державы), Ю.М. Колосов (Принцип неприменения силы и угрозы силой), О.С. Полторацький (Роль НАТО у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки), Бодрук О. (Структура воєнної безпеки: національний та міжнародний аспект), Валуєв Ю. (Європейська безпека справа всіх народів Європи), Толстов С. ( Конфліктність у сучасній системі міжнародних відносин) та ін.
Практичне значення результатів проведеного дослідження роботи полягає в тому, що вони можуть бути використані при підготовці учбово-методичної літератури, в науково-дослідницькій роботі, в учбовому процесі юридичних вузів при вивченні курсу міжнародне право. Деякі положення та висновки дипломної роботи мають дискусійний характер і можуть бути матеріалом для наукових диспутів та подальших досліджень у галузі проблем забезпечення міжнародної безпеки.
Структура дипломної роботи обумовлена предметом, метою і завданнями дослідження. Вона складається з вступу, трьох розділів ( 9 підрозділів), висновків та списку використаних джерел, який нараховує 52 позиції і займає 5 сторінок. Загальний обсяг дипломної – 80 сторінок.
Актуальність теми дипломної роботи. Питання про війну і мир є корінним у сучасних міжнародних відносинах. Проблема забезпечення міжнародної безпеки в широкому її розумінні — це проблема забезпечення миру й запобігання війні. Сучасне міжнародне право, що є правом миру, покликано служити цій меті.
Прагнення держав забезпечити стабільний мир на землі залежить насамперед від зовнішньої політики й безумовного виконання принципів і норм сучасного міжнародного права. Об’єктивна потреба їхнього співробітництва в питаннях забезпечення миру зумовила процес формування й функціонування нової галузі загального міжнародного права — права міжнародної безпеки.
Акутальність теми міжнародної безпеки обумовлена тим, що у сучасну епоху постійних воєнних конфліктів потрібен механізм їхнього врегулювання, а особливо запобігання, без миру не може бути розвитку й у суспільстві назріватиме конфлікт, а без демократії неможливо досягти істотного розвитку; за відсутності розвитку мир не може зберігатися протягом тривалого часу.
У ХХ столітті заборона застосування збройної сили з метою врегулювання міжнародних спорів та конфліктів набула універсального й імперативного значення. Формальна заборона силових методів розв`язання міжнародних спорів не стала панацеєю: міждержавні збройні конфлікти й натепер є досить поширеним явищем. Проте ця заборона надала потужного імпульсу розвиткові мирних засобів і процедур вирішення міжнародних конфліктів. Тому цей напрям став важливою складовою міжнародних відносин і популярним предметом міжнародно-правових досліджень.
Проблема вирішення спорів у суспільстві лишається актуальною впродовж усього існування людської цивілізації, її гострота особливо відчувається у перехідні та переламні моменти історії. Зокрема, аналіз сучасних міжнародних відносин свідчить про те, що людству ще не вдається позбавитись війн та інших збройних конфліктів, які переважно є збройними конфліктами неміжнародного характеру, свідченням чому є події в колишній Югославії, Руанді, Афганістані, Іраку, Ліберії, на Кавказі, а також в інших куточках земної кулі. Це є підтвердженням того, що проблема співвідношення війни і миру залишається найактуальнішою проблемою сьогодення.
Цілком чітко визначилися головні, основоположні реальності у сфері міжнародної безпеки та міждержавних відносин. Серед них, зокрема, такі:
1. Ідеологічна й класова боротьба не можуть лежати в основі мирних міждержавних відносин.
2. Ядерна війна не може бути засобом досягнення політичних, економічних, ідеологічних і будь-яких інших цілей. Тому існують договори про заборону ядерної зброї та зброї масового знищення.
3. Міжнародна безпека має всеосяжний характер. Тобто стосується багатьох питань і сфер громадського життя.
4. Міжнародна безпека неподільна. Не можна будувати безпеку однієї держави за рахунок безпеки іншої. Не можна допускати гонку озброєнь.
5. Неабияк зросла миротворча роль ООН у боротьбі за безпеку.
Отже, реальності сучасного світу й інші чинники свідчать, з одного боку, про багатогранність і всеосяжний характер міжнародної безпеки, а з другого — про нерозривний зв’язок безпеки кожної держави з безпекою всієї міжнародної спільноти, а також між безпекою та розвитком.
Право міжнародної безпеки являє собою систему принципів і норм, що регулюють військово-політичні відносини держав і інших суб’єктів міжнародного права з метою запобігання застосуванню військової сили в міжнародних відносинах, обмеження й скорочення озброєнь.
Право міжнародної безпеки має одну особливість: його принципи під час регулювання міжнародних відносин тісно переплітаються з принципами та нормами решти галузей міжнародного права й, отже, утворюють вторинну структуру, що обслуговує, по суті, всю систему сучасного міжнародного права. Тобто право міжнародної безпеки є комплексною галуззю сучасного міжнародного права.
Метою дослідження теми даної дипломної роботи є дослідження основних правових засобів та міжнародних нормативно-правових джерел у сфері забезпечення та підтримання міжнародної безпеки та недопущення воєнної агресії.
Завданнями при написанні дипломної роботи є:
1) визначення історичних етапів розвитку права міжнародної безпеки;
2) розкриття поняття та принципів міжнародної безпеки;
3) аналіз джерел права міжнародної безпеки;
4) визначення нормативних, організаційних та матеріальних засобів забезпечення миру та безпеки;
5) окреслення проблем міжнародної військової безпеки та міжнародно-правових принципів її забезпечення;
6) визначення заходів зміцнення довіри та міжнародний контроль
за обмеженням озброєнь і роззброєнням;
7) аналіз стану розвитку міжнародної безпеки та національної безпеки в Україні на сьогодні.
Предметом дослідження є міжнародні правовідносини, які складаються у сфері забезпечення та підтримання миру та безпеки у світі та регулюються відповідними нормами права міжнародної безпеки.
Об`єктом дослідження теми дипломної роботи є засоби забезпечення міжнародної безпеки та вирішення проблем щодо обмеження озброєння.
Проблема підтримання миру та безпеки у світі досліджується нині багатьма вченими, серед яких: Батюк В.И. (Миротворческая деятельность ООН и великие державы), Ю.М. Колосов (Принцип неприменения силы и угрозы силой), О.С. Полторацький (Роль НАТО у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки), Бодрук О. (Структура воєнної безпеки: національний та міжнародний аспект), Валуєв Ю. (Європейська безпека справа всіх народів Європи), Толстов С. ( Конфліктність у сучасній системі міжнародних відносин) та ін.
Практичне значення результатів проведеного дослідження роботи полягає в тому, що вони можуть бути використані при підготовці учбово-методичної літератури, в науково-дослідницькій роботі, в учбовому процесі юридичних вузів при вивченні курсу міжнародне право. Деякі положення та висновки дипломної роботи мають дискусійний характер і можуть бути матеріалом для наукових диспутів та подальших досліджень у галузі проблем забезпечення міжнародної безпеки.
Структура дипломної роботи обумовлена предметом, метою і завданнями дослідження. Вона складається з вступу, трьох розділів ( 9 підрозділів), висновків та списку використаних джерел, який нараховує 52 позиції і займає 5 сторінок. Загальний обсяг дипломної – 80 сторінок.
Заключение
ВИСНОВКИ
Міжнародна безпека – це такий стан міжнародних відносин, який виключає порушення миру та створення реальної загрози розвитку людства, за якої народи можуть суверенно, без втручання та тиску ззовні визначити шляхи та форми свого суспільно-політичного розвитку; діяльність держав та міжнародних інститутів щодо підтримання такого стану, універсальна система механізмів, заходів і гарантій якого виключає застосування сили в міжнародних стосунках.
Відповідно до Статуту ООН головну відповідальність за підтримання миру і міжнародної безпеки покладено на Раду безпеки ООН, якій до того ж належить виключне право застосування санкцій проти агресора. На рівень та стан сучасної міжнародної безпеки впливають ряд аспектів. Перш за все – це характер загальної безпеки і загрози, захищеність зовнішніх кордонів та стан внутрішньої безпеки держав. Як політичне явище міжнародна безпека обслуговує інтереси і потреби більшості країн міжнародної спільноти, оскільки прагнення до безпеки складає один головних мотивів діяльності більшості людей.
Боротьба прогресивного людства за мир і безпеку породила значну кількість засобів і заходів правового характеру, за допомогою котрих можливе досягнення міжнародного миру і безпеки народів. серед таких засобів і заходів варто назвати: мирні засоби вирішення суперечок; засоби колективної безпеки; роззброєння; заходи щодо ослаблення міжнародної напруженості; заходи щодо обмеження і припинення гонки озброєнь; заходи щодо запобігання ядерній війні; заходи щодо запобігання раптовому нападу; неприєднання до воєнних угруповань; нейтралітет; нейтралізація і демілітаризація просторів і територій; заходи щодо припинення агресії, порушення миру і загрози миру; ліквідація іноземних баз на територіях інших держав; створення зон миру в різних регіонах; заходи щодо зміцнення довіри.
З огляду на всеосяжний характер і загальновизнану силу основних принципів сучасного міжнародного права і їхнє значення у сфері правового забезпечення міжнародного миру і безпеки, спеціальні принципи у цій сфері не такі численні. До таких принципів можна віднести: принцип рівної безпеки; принцип рівності й однакової безпеки; принцип неприпустимості нанесення шкоди безпеці держав. Основними юридичними положеннями, на яких базується принцип рівної безпеки, є: невід'ємне право кожної держави на безпеку без будь-яких винятків; рівне право на забезпечення безпеки для всіх - без будь-яких виключень; рівне врахування інтересів держав у сфері безпеки в будь-якому переговорному процесі; можливість досягнення згоди тільки на основі балансу інтересів.
Таким чином, якщо в основі принципу рівної безпеки лежать, в основному, мотиви політичного характеру, властиві загальному принципу суверенної рівності держав, то в основі принципу рівності й однакової безпеки лежать мотиви воєнного характеру, властиві загальному принципу роззброєння.
Що стосується принципу неприпустимості нанесення шкоди безпеці держав, то слід зазначити, що цей принцип передбачає: неприпустимість зміцнення безпеки одних держав за рахунок безпеки інших держав; неприпустимість отримання односторонніх переваг у забезпеченні безпеки; неприпустимість нанесення шкоди безпеці інших держав; беззастережну відмову від будь-яких дій, спроможних завдати реальну шкоду безпеці держав.
Основним джерелом, що регламентує міжнародно-правові способи й засоби забезпечення миру, є Статут ООН (гл. I, гл. VI, гл. VII). Підтримувати міжнародний мир і безпеку, вживаючи ефективних колективних заходів, — головна мета Організації Об’єднаних Націй.
У ст. 1 Статуту відзначена необхідність вживати ефективні колективні заходи для запобігання й усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру.
Важливе значення у справі зміцнення міжнародного миру і безпеки, поряд із Статутом ООН, відіграє Декларація про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН (1970 p.). Ця Декларація значною мірою розширила зміст основних принципів міжнародного права, коротко сформульованих у Статуті ООН, які є юридичною основою права міжнародної безпеки.
До категорії джерел права міжнародної безпеки. Наприклад, «Про незастосування сили в міжнародних відносинах і заборону навічно застосування ядерної зброї» (1972 р.) або «Визначення агресії» (1974 р.). У рамках ОБСЄ в 1990 р. була ухвалена Хартія для нової Європи, в якій вироблено механізм досягнення рівної безпеки для всіх європейських держав.
У 1994 р. з метою реалізації положень Хартії для нової Європи та інших документів ОБСЄ щодо безпеки був ухвалений Кодекс поведінки з військово-політичних аспектів безпеки. У Кодексі проведена думка про те, що безпека кожної держави нерозривно пов'язана з безпекою всіх інших і що зміцнення безпеки однієї держави за рахунок безпеки інших неприпустиме.
Нормативні засоби забезпечення миру та безпеки – це сукупність способів і методів, що відповідають основним принципам міжнародного права, спрямованим на забезпечення миру та запобігання війні, а в разі потреби застосування державами колективних заходів проти актів агресії та військових ситуацій, що загрожують миру та безпеці народів.
Міжнародне право передбачає створення державами систем безпеки (індивідуальної та колективної), що закликані попереджувати війни, а в разі початку війни – як можна швидше її припинити, застосовуючи колективні заходи. Статут ООН передбачає за певних умов (розділ VIII) можливість створення регіональних систем підтримки міжнародного миру.
Заходи з роззброєння й обмеження озброєння виступають матеріальними гарантіями безпеки держав.
Роззброєння — це широкий комплекс погоджених заходів держав, покликаних зменшити, а зрештою і цілком ліквідувати матеріальні засоби ведення війни. У даний час роззброєння є принципом міжнародного права, який не містить обов’язку роззброюватися, а вимагає від держав домагатися й укладати договори про роззброєння.
Важлива роль у проблемі роззброєння належить Статуту ООН. Статут доручає Генеральній Асамблеї вироблення загальних принципів роззброєння та надання рекомендацій членам ООН.
Заходи довіри — це система організаційно-правових заходів, здійснюваних з метою зниження військової небезпеки та забезпечення довіри між державами. Заходи довіри, зафіксовані в Заключному акті наради ОБСЄ 1975 р., були вдосконалені Підсумковим документом Стокгольмської конференції із заходів зміцнення довіри та безпеки та роззброювання в Європі 1986 р. Віденські документи ОБСЄ 1990 і 1992 років істотно розширили як перелік заходів довіри, так і сферу їхнього застосування, і в даний час система заходів довіри містить у собі нові інститути (інспекції на місцях, технічний контроль тощо).
Для формування збалансованої державної політики та ефективного проведення комплексу узгоджених заходів щодо захисту національних інтересів у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах створюється система забезпечення національної безпеки України.
Система забезпечення національної безпеки - це організована державою сукупність суб'єктів: державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, об'єднаних цілями та завданнями щодо захисту національних інтересів, що здійснюють узгоджену діяльність у межах законодавства України.
Міжнародна безпека – це такий стан міжнародних відносин, який виключає порушення миру та створення реальної загрози розвитку людства, за якої народи можуть суверенно, без втручання та тиску ззовні визначити шляхи та форми свого суспільно-політичного розвитку; діяльність держав та міжнародних інститутів щодо підтримання такого стану, універсальна система механізмів, заходів і гарантій якого виключає застосування сили в міжнародних стосунках.
Відповідно до Статуту ООН головну відповідальність за підтримання миру і міжнародної безпеки покладено на Раду безпеки ООН, якій до того ж належить виключне право застосування санкцій проти агресора. На рівень та стан сучасної міжнародної безпеки впливають ряд аспектів. Перш за все – це характер загальної безпеки і загрози, захищеність зовнішніх кордонів та стан внутрішньої безпеки держав. Як політичне явище міжнародна безпека обслуговує інтереси і потреби більшості країн міжнародної спільноти, оскільки прагнення до безпеки складає один головних мотивів діяльності більшості людей.
Боротьба прогресивного людства за мир і безпеку породила значну кількість засобів і заходів правового характеру, за допомогою котрих можливе досягнення міжнародного миру і безпеки народів. серед таких засобів і заходів варто назвати: мирні засоби вирішення суперечок; засоби колективної безпеки; роззброєння; заходи щодо ослаблення міжнародної напруженості; заходи щодо обмеження і припинення гонки озброєнь; заходи щодо запобігання ядерній війні; заходи щодо запобігання раптовому нападу; неприєднання до воєнних угруповань; нейтралітет; нейтралізація і демілітаризація просторів і територій; заходи щодо припинення агресії, порушення миру і загрози миру; ліквідація іноземних баз на територіях інших держав; створення зон миру в різних регіонах; заходи щодо зміцнення довіри.
З огляду на всеосяжний характер і загальновизнану силу основних принципів сучасного міжнародного права і їхнє значення у сфері правового забезпечення міжнародного миру і безпеки, спеціальні принципи у цій сфері не такі численні. До таких принципів можна віднести: принцип рівної безпеки; принцип рівності й однакової безпеки; принцип неприпустимості нанесення шкоди безпеці держав. Основними юридичними положеннями, на яких базується принцип рівної безпеки, є: невід'ємне право кожної держави на безпеку без будь-яких винятків; рівне право на забезпечення безпеки для всіх - без будь-яких виключень; рівне врахування інтересів держав у сфері безпеки в будь-якому переговорному процесі; можливість досягнення згоди тільки на основі балансу інтересів.
Таким чином, якщо в основі принципу рівної безпеки лежать, в основному, мотиви політичного характеру, властиві загальному принципу суверенної рівності держав, то в основі принципу рівності й однакової безпеки лежать мотиви воєнного характеру, властиві загальному принципу роззброєння.
Що стосується принципу неприпустимості нанесення шкоди безпеці держав, то слід зазначити, що цей принцип передбачає: неприпустимість зміцнення безпеки одних держав за рахунок безпеки інших держав; неприпустимість отримання односторонніх переваг у забезпеченні безпеки; неприпустимість нанесення шкоди безпеці інших держав; беззастережну відмову від будь-яких дій, спроможних завдати реальну шкоду безпеці держав.
Основним джерелом, що регламентує міжнародно-правові способи й засоби забезпечення миру, є Статут ООН (гл. I, гл. VI, гл. VII). Підтримувати міжнародний мир і безпеку, вживаючи ефективних колективних заходів, — головна мета Організації Об’єднаних Націй.
У ст. 1 Статуту відзначена необхідність вживати ефективні колективні заходи для запобігання й усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру.
Важливе значення у справі зміцнення міжнародного миру і безпеки, поряд із Статутом ООН, відіграє Декларація про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН (1970 p.). Ця Декларація значною мірою розширила зміст основних принципів міжнародного права, коротко сформульованих у Статуті ООН, які є юридичною основою права міжнародної безпеки.
До категорії джерел права міжнародної безпеки. Наприклад, «Про незастосування сили в міжнародних відносинах і заборону навічно застосування ядерної зброї» (1972 р.) або «Визначення агресії» (1974 р.). У рамках ОБСЄ в 1990 р. була ухвалена Хартія для нової Європи, в якій вироблено механізм досягнення рівної безпеки для всіх європейських держав.
У 1994 р. з метою реалізації положень Хартії для нової Європи та інших документів ОБСЄ щодо безпеки був ухвалений Кодекс поведінки з військово-політичних аспектів безпеки. У Кодексі проведена думка про те, що безпека кожної держави нерозривно пов'язана з безпекою всіх інших і що зміцнення безпеки однієї держави за рахунок безпеки інших неприпустиме.
Нормативні засоби забезпечення миру та безпеки – це сукупність способів і методів, що відповідають основним принципам міжнародного права, спрямованим на забезпечення миру та запобігання війні, а в разі потреби застосування державами колективних заходів проти актів агресії та військових ситуацій, що загрожують миру та безпеці народів.
Міжнародне право передбачає створення державами систем безпеки (індивідуальної та колективної), що закликані попереджувати війни, а в разі початку війни – як можна швидше її припинити, застосовуючи колективні заходи. Статут ООН передбачає за певних умов (розділ VIII) можливість створення регіональних систем підтримки міжнародного миру.
Заходи з роззброєння й обмеження озброєння виступають матеріальними гарантіями безпеки держав.
Роззброєння — це широкий комплекс погоджених заходів держав, покликаних зменшити, а зрештою і цілком ліквідувати матеріальні засоби ведення війни. У даний час роззброєння є принципом міжнародного права, який не містить обов’язку роззброюватися, а вимагає від держав домагатися й укладати договори про роззброєння.
Важлива роль у проблемі роззброєння належить Статуту ООН. Статут доручає Генеральній Асамблеї вироблення загальних принципів роззброєння та надання рекомендацій членам ООН.
Заходи довіри — це система організаційно-правових заходів, здійснюваних з метою зниження військової небезпеки та забезпечення довіри між державами. Заходи довіри, зафіксовані в Заключному акті наради ОБСЄ 1975 р., були вдосконалені Підсумковим документом Стокгольмської конференції із заходів зміцнення довіри та безпеки та роззброювання в Європі 1986 р. Віденські документи ОБСЄ 1990 і 1992 років істотно розширили як перелік заходів довіри, так і сферу їхнього застосування, і в даний час система заходів довіри містить у собі нові інститути (інспекції на місцях, технічний контроль тощо).
Для формування збалансованої державної політики та ефективного проведення комплексу узгоджених заходів щодо захисту національних інтересів у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах створюється система забезпечення національної безпеки України.
Система забезпечення національної безпеки - це організована державою сукупність суб'єктів: державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, об'єднаних цілями та завданнями щодо захисту національних інтересів, що здійснюють узгоджену діяльність у межах законодавства України.
Литература
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Устав Организации Объединенных Наций и Устав Международного суда. — М.: Департамент общественной информации ООН, 1999.
2. Конвенція про мирне розв'язання міжнародних зіткнень (I Гаазька конвенція) від 18.10.1907р. (Витяг) // «Інвест-газета», №4, 2002.
3. Загальний акт про мирне вирішення міжнародних спорів від 26 вересня 1928 р. з поправками, внесеними Генеральною Асамблеєю ООН від 28 квітня 1949 р. // rada.gov.ua.
4. III Конвенція про відкриття воєнних дій вiд 18.10.1907 //rada.gov.ua.
5. Декларація про встановлення фактів Організацією Об'єднаних Націй в сфері підтримання міжнародного миру та безпеки", прийнята резолюцією А46/59 Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1991 року //"Действующее международное право", Т. 2. - М. Московский независимый институт международного права, 1997. С. 207 – 211.
6. Декларація про посилення ефективності принципу відмови від погрози силою чи її застосування в міжнародних відносинах, прийнята резолюцією 42/22 Генеральної Асамблеї ООН від 18 листопада 1987 року // Действующее международное право, Т. 1, М.: Московский независимый институт международного права, 1996 г., с. 103 - 110.
7. Декларація про удосконалення співробітництва між Організацією Об'єднаних Націй та регіональними угодами чи органами в сфері підтримання міжнародного миру та безпеки, затверджена резолюцією 49/57 Генеральної Асамблеї від 9 грудня 1994 року // «Официальные отчеты Генеральной Ассамблеи, сорок девятая сессия», дополнение № 49 (A/49/49), стр. 399 - 401.
8. Брюссельська декларація про закони і звичаї війни 1874 року // Україна в міжнародно-правових відносинах.-К., 1996.-Т.2.- С.436. Конвенція про закони і звичаї Суходільної війни.
9. Договір про заборону війни як засобу національної політики. Пакт Реріха // Україна в міжнародно-правових відносинах.- К., 1996.-Т.2.- С.453-457.
10. Закон України вiд 05.03.1998р. № 183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України» // Голос України вiд 03.04.1998.
11. Указ Президента вiд 12.02.2007 № 105/2007 «Про Стратегію національної безпеки України» // Офіційний вісник України вiд 23.02.2007 - 2007 р., № 11, стор. 7.
12. Возможные выходы из конфликтной ситуации // Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов.-М., 1997.-С. 35-45.
13. Конфлікти на міжнародному рівні // Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології.- К., 1999.- С.344.
14. Международные конфликты и их особенности на рубеже ХХ1 века // Международные отношения: Социологические подходы.- М., 1998.- 1998.- С. 243-251.
15. Шаклеина Т.А. Мирoтворческая деятельность и ее перспективы ( взгляд из США ) // США- экономика, политика, идеология.- 1995.-33.- С.27-38. Роль ООН и НАТО в урегулировании конфликтов.
16. Муфак Зияд Тамир «Роль ООН у мирному розв`язанні спорів і конфліктів» // «Право України», № 1, 2003.
17. Міжнародне право: Основні галузі: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2004. — С. 306.
18. Международное право: Учебник. Отв. ред. Колосов Ю. М., Кузнецов В. И. М.: Международные отношения, - М.,1998.
19. Проблеми національної і міжнародної безпеки: зміст та співввідношення // Мадиссон В.В., Шахов В.А. - К., 1997.-С. 90-106.
20. Підсумковий акт наради з питань безпеки і співробітництва
В Європі // Україна в міжнародно-правових відносинах.-К., 1996.-Т.2.- С.268-280.
21. Принцип неприменения силы и угрозы силой // Международное право: Учебник / Под ред. Ю.М. Колосова, В.И. Кузнецова.-М., 1995.- С. 33-36.
22. Батюк В.И. Миротворческая деятельность ООН и великие державы /А- экономика, политика, идеология.- 1996.-№ 12.- С. 20-28.
23. Черниченко С. В. Международное право: современные теоретические проблемы. - М., 2003.
24. Роль НАТО у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки // Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / О.С. Полторацький; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с.
25. Ентон Я., Контроль над озброєннями після нападів 11 вересня 2001 р. // Щорічник СІПРІ. Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру. – К.: Український центр економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова, 2003. – С. 530.
26. Шеннон К. Протиракетна оборона та контроль над ядерною зброєю // Щорічник СІПРІ.- С. 589.
27. Мiжнародне право: Навч.посібник / За ред. М.В. Буроменського – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 336с.
28. Романов О. Національна безпека: сучасний стан та перспективи // «Юридичний журнал», №4, 2005.
29. Закон України «Про основи національної безпеки України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 39, ст.351.
30. Опалев А.В. О некоторых базовых категориях теории обеспечения национальной безопасности // Вестник Российской академии естественных наук. — 2004. — № 3. — С. 4.
31. Е. Лисицин, О. Гончаренко Громадянський контроль і система національної безпеки України // «Дзеркало тижня», № 35 (410) 14-20 вересня 2002.
32. О.А. Палій Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України // Автореф. дис... канд. політ. наук: 21.01.01. — К., 2006. — 13 с.
33. Хартия Европейськой безопасности // Международная жизнь.-1997.-№9. -С. 9.
34. Всеобщая международная безопастность: международно-правовые принципи и норми: Справочник./ Отв. Ред. Б.Клименко. -М.: Международные отношение; 1990.-328 с.
35. СІПРІ 2001: Щорічник: озброєння, розброєння та міжнародна безпека./ Ред.кол. Грищенко. - К.: Вища школа, 2002. - 600 с.
36. Бодрук О. Структура воєнної безпеки: національний та міжнародний аспект. Монографія. - К.: НІПМБ, 2001.-354 с.
37. Нова безпека: Нові виміри безпеки: загроза демократії. Інформація та безпека: НАТО та Росія; декларації та можливості, оцінка та документи. К.,2003. – 138 с.
38. Нова безпека: Нові виміри безпеки: загроза демократії. Інформація та безпека: НАТО та Росія; декларації та можливості, оцінка та документи. К., 2003. – 138 с.
39. Валуєв Ю. Європейська безпека справа всіх народів Європи // Українська думка. – 1996 - №51- 52 . – С. 1.
40. Воронов К. Будущее Європы: безопасность через международное обьеденение // Мировая економика и международные отношения. — 1998. - №3. -С. 24—44.
41. Модель безпеки для Європи (ОБСЄ і участь України) // Урядовий кур'єр. - 1996.- 3 рудня-С. 1 - 2.
42. Солтановський И. Форум ОБСЄ по сотрудничеству в области безопасности. // Международная жизнь. – 2003. - №1. – С. 75 – 87.
43. Толстов С., Чумак В. Конфліктність у сучасній системі міжнародних відносин // Нова політика. – 1999. – С. 32-35
44. Храбан І. ООН і міжнародна безпека. // Трибуна. – 2003 - №5. – С.36 -37.
45. Роль НАТО у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки 2003 года.// Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / О.С. Полторацький; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с.
46. Теличкін Олексій Олексійович. Правоохоронна діяльність у сфері забезпечення міжнародного миру і безпеки: організаційно-правові засади: дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2004.
47. Кузьмук О.І. Миротворча діяльність у спектрі пріоритетних функцій
Збройних Сил України // Наука і оборона. - 2001. - № 4. - С. 3-12.
48. Пальчук М.М. Проблеми міжнародної безпеки і миротворчі операції //
Військо України. - 1998. - № 3-4. - С. 6-8.
49. Федуняк С.Г. Основні тенденції розвитку системи міжнародної безпеки в Європі і Євразії: три виміри консолідації // Стратегічна панорама. - 2004. - № 1.
50. Ананьїн В.О., Дзюба М.Т. Національна безпека - умови формування громадянського суспільства в поліетнічній Україні // Суспільство. Держава. Армія. - 2003. - № 6-7.
51. Мировая политика и международные отношения // Политология: Учеб.пособие / Под ред А.А. Радугина.- М., 1999.-С. 215-220.
52. Международные отношения в свете глобальных политических перемен // Международные отношения: социологические подходы.-М., 1998.- С. 17-29.
1. Устав Организации Объединенных Наций и Устав Международного суда. — М.: Департамент общественной информации ООН, 1999.
2. Конвенція про мирне розв'язання міжнародних зіткнень (I Гаазька конвенція) від 18.10.1907р. (Витяг) // «Інвест-газета», №4, 2002.
3. Загальний акт про мирне вирішення міжнародних спорів від 26 вересня 1928 р. з поправками, внесеними Генеральною Асамблеєю ООН від 28 квітня 1949 р. // rada.gov.ua.
4. III Конвенція про відкриття воєнних дій вiд 18.10.1907 //rada.gov.ua.
5. Декларація про встановлення фактів Організацією Об'єднаних Націй в сфері підтримання міжнародного миру та безпеки", прийнята резолюцією А46/59 Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1991 року //"Действующее международное право", Т. 2. - М. Московский независимый институт международного права, 1997. С. 207 – 211.
6. Декларація про посилення ефективності принципу відмови від погрози силою чи її застосування в міжнародних відносинах, прийнята резолюцією 42/22 Генеральної Асамблеї ООН від 18 листопада 1987 року // Действующее международное право, Т. 1, М.: Московский независимый институт международного права, 1996 г., с. 103 - 110.
7. Декларація про удосконалення співробітництва між Організацією Об'єднаних Націй та регіональними угодами чи органами в сфері підтримання міжнародного миру та безпеки, затверджена резолюцією 49/57 Генеральної Асамблеї від 9 грудня 1994 року // «Официальные отчеты Генеральной Ассамблеи, сорок девятая сессия», дополнение № 49 (A/49/49), стр. 399 - 401.
8. Брюссельська декларація про закони і звичаї війни 1874 року // Україна в міжнародно-правових відносинах.-К., 1996.-Т.2.- С.436. Конвенція про закони і звичаї Суходільної війни.
9. Договір про заборону війни як засобу національної політики. Пакт Реріха // Україна в міжнародно-правових відносинах.- К., 1996.-Т.2.- С.453-457.
10. Закон України вiд 05.03.1998р. № 183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України» // Голос України вiд 03.04.1998.
11. Указ Президента вiд 12.02.2007 № 105/2007 «Про Стратегію національної безпеки України» // Офіційний вісник України вiд 23.02.2007 - 2007 р., № 11, стор. 7.
12. Возможные выходы из конфликтной ситуации // Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов.-М., 1997.-С. 35-45.
13. Конфлікти на міжнародному рівні // Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології.- К., 1999.- С.344.
14. Международные конфликты и их особенности на рубеже ХХ1 века // Международные отношения: Социологические подходы.- М., 1998.- 1998.- С. 243-251.
15. Шаклеина Т.А. Мирoтворческая деятельность и ее перспективы ( взгляд из США ) // США- экономика, политика, идеология.- 1995.-33.- С.27-38. Роль ООН и НАТО в урегулировании конфликтов.
16. Муфак Зияд Тамир «Роль ООН у мирному розв`язанні спорів і конфліктів» // «Право України», № 1, 2003.
17. Міжнародне право: Основні галузі: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2004. — С. 306.
18. Международное право: Учебник. Отв. ред. Колосов Ю. М., Кузнецов В. И. М.: Международные отношения, - М.,1998.
19. Проблеми національної і міжнародної безпеки: зміст та співввідношення // Мадиссон В.В., Шахов В.А. - К., 1997.-С. 90-106.
20. Підсумковий акт наради з питань безпеки і співробітництва
В Європі // Україна в міжнародно-правових відносинах.-К., 1996.-Т.2.- С.268-280.
21. Принцип неприменения силы и угрозы силой // Международное право: Учебник / Под ред. Ю.М. Колосова, В.И. Кузнецова.-М., 1995.- С. 33-36.
22. Батюк В.И. Миротворческая деятельность ООН и великие державы /А- экономика, политика, идеология.- 1996.-№ 12.- С. 20-28.
23. Черниченко С. В. Международное право: современные теоретические проблемы. - М., 2003.
24. Роль НАТО у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки // Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / О.С. Полторацький; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с.
25. Ентон Я., Контроль над озброєннями після нападів 11 вересня 2001 р. // Щорічник СІПРІ. Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру. – К.: Український центр економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова, 2003. – С. 530.
26. Шеннон К. Протиракетна оборона та контроль над ядерною зброєю // Щорічник СІПРІ.- С. 589.
27. Мiжнародне право: Навч.посібник / За ред. М.В. Буроменського – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 336с.
28. Романов О. Національна безпека: сучасний стан та перспективи // «Юридичний журнал», №4, 2005.
29. Закон України «Про основи національної безпеки України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 39, ст.351.
30. Опалев А.В. О некоторых базовых категориях теории обеспечения национальной безопасности // Вестник Российской академии естественных наук. — 2004. — № 3. — С. 4.
31. Е. Лисицин, О. Гончаренко Громадянський контроль і система національної безпеки України // «Дзеркало тижня», № 35 (410) 14-20 вересня 2002.
32. О.А. Палій Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України // Автореф. дис... канд. політ. наук: 21.01.01. — К., 2006. — 13 с.
33. Хартия Европейськой безопасности // Международная жизнь.-1997.-№9. -С. 9.
34. Всеобщая международная безопастность: международно-правовые принципи и норми: Справочник./ Отв. Ред. Б.Клименко. -М.: Международные отношение; 1990.-328 с.
35. СІПРІ 2001: Щорічник: озброєння, розброєння та міжнародна безпека./ Ред.кол. Грищенко. - К.: Вища школа, 2002. - 600 с.
36. Бодрук О. Структура воєнної безпеки: національний та міжнародний аспект. Монографія. - К.: НІПМБ, 2001.-354 с.
37. Нова безпека: Нові виміри безпеки: загроза демократії. Інформація та безпека: НАТО та Росія; декларації та можливості, оцінка та документи. К.,2003. – 138 с.
38. Нова безпека: Нові виміри безпеки: загроза демократії. Інформація та безпека: НАТО та Росія; декларації та можливості, оцінка та документи. К., 2003. – 138 с.
39. Валуєв Ю. Європейська безпека справа всіх народів Європи // Українська думка. – 1996 - №51- 52 . – С. 1.
40. Воронов К. Будущее Європы: безопасность через международное обьеденение // Мировая економика и международные отношения. — 1998. - №3. -С. 24—44.
41. Модель безпеки для Європи (ОБСЄ і участь України) // Урядовий кур'єр. - 1996.- 3 рудня-С. 1 - 2.
42. Солтановський И. Форум ОБСЄ по сотрудничеству в области безопасности. // Международная жизнь. – 2003. - №1. – С. 75 – 87.
43. Толстов С., Чумак В. Конфліктність у сучасній системі міжнародних відносин // Нова політика. – 1999. – С. 32-35
44. Храбан І. ООН і міжнародна безпека. // Трибуна. – 2003 - №5. – С.36 -37.
45. Роль НАТО у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки 2003 года.// Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / О.С. Полторацький; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с.
46. Теличкін Олексій Олексійович. Правоохоронна діяльність у сфері забезпечення міжнародного миру і безпеки: організаційно-правові засади: дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2004.
47. Кузьмук О.І. Миротворча діяльність у спектрі пріоритетних функцій
Збройних Сил України // Наука і оборона. - 2001. - № 4. - С. 3-12.
48. Пальчук М.М. Проблеми міжнародної безпеки і миротворчі операції //
Військо України. - 1998. - № 3-4. - С. 6-8.
49. Федуняк С.Г. Основні тенденції розвитку системи міжнародної безпеки в Європі і Євразії: три виміри консолідації // Стратегічна панорама. - 2004. - № 1.
50. Ананьїн В.О., Дзюба М.Т. Національна безпека - умови формування громадянського суспільства в поліетнічній Україні // Суспільство. Держава. Армія. - 2003. - № 6-7.
51. Мировая политика и международные отношения // Политология: Учеб.пособие / Под ред А.А. Радугина.- М., 1999.-С. 215-220.
52. Международные отношения в свете глобальных политических перемен // Международные отношения: социологические подходы.-М., 1998.- С. 17-29.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?