ЦЕНА:
40 грн.
|
|
|
ЦЕНА:
92 руб.
|
|
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
Тема работы: | Натуралісти та філософи XVIII-XIX ст. про місце людини в природі (ID работы: 199) |
Направление: | Гуманитарные предметы |
Предмет: | Философия |
Тип работы: | Контрольная работа |
Число страниц: | 27 |
Год защиты: | 2008 |
Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
1. Філософи XVIII-XIX ст.
2. Натуралістично-позитивістські та соціалістичні ідеї в філософії України
Висновок
Література
1. Філософи XVIII-XIX ст.
2. Натуралістично-позитивістські та соціалістичні ідеї в філософії України
Висновок
Література
Введение
Ідеї Просвітництва справили такий величезний вплив на всі напрямки духовного життя європейського суспільства, що дали назву новій культурно-історичній добі. До речі, згадувана епоха, на відміну від попередніх, сама дала собі ім'я: термін "просвітництво" використовують ідеологи Просвітництва — Вольтер і Гердер. Остаточно закріпила цей термін у науці стаття І. Канта "Що таке Просвітництво?" (1784р.).
За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше — в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи. Розвиток європейської культури так чи інакше відбувався під знаком ідей Просвітництва. Але найчисленніший, збагачений яскравими талантами загін просвітителів сформувався у Франції: саме звідсіля, несучи на собі печатку французького генія, ідеї Просвітництва поширилися по всій Європі.
Перш ніж дати загальну характеристику доби Просвітництва, зупинимося на характерних спільних рисах та специфічних відмінностях Просвітництва в різних країнах. Характерними рисами Просвітництва є:
1. Прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.
Продовжуючи започатковану на рубежі XVII—XVIII ст. раціоналістичну систему в європейському культурному розвитку, Просвітництво сповідувало
За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше — в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи. Розвиток європейської культури так чи інакше відбувався під знаком ідей Просвітництва. Але найчисленніший, збагачений яскравими талантами загін просвітителів сформувався у Франції: саме звідсіля, несучи на собі печатку французького генія, ідеї Просвітництва поширилися по всій Європі.
Перш ніж дати загальну характеристику доби Просвітництва, зупинимося на характерних спільних рисах та специфічних відмінностях Просвітництва в різних країнах. Характерними рисами Просвітництва є:
1. Прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.
Продовжуючи започатковану на рубежі XVII—XVIII ст. раціоналістичну систему в європейському культурному розвитку, Просвітництво сповідувало
Заключение
Підсумовуючи викладене вище, варто зазначити, що в українській філософії XVIII-XIX століття на феноменологічному рівні домінує розуміння людини як мікрокосмосу, що й зумовлює високі моральні вимоги до вчинків людини, які виводяться з універсальності можливостей людини. Перенесення сутності людини у сферу ідеального висуває на перший план моральну волю людини, оскільки лише вільний вчинок можна вважати моральним діянням людини. Однак, свобода розуміється українськими філософами як усвідомлена необхідність, і тому саме бажання розуміється як відповідність, а потреба діяти належним чином є основою справедливого вчинку. Тому, аби бути справді моральною людиною, потрібно не лише мати благі наміри, а й знання відносно того, як ці наміри діяльно втілити; не лише усвідомлювати історичну необхідність, а й здійснювати її у власному житті.
Натуралізм - світогляд, заснований на уявлені, що усе суще є проявом Природи і існує за законами Природи. Вона є Найвищим Законодавцем для усього сущого.
В основі натуралістичного світогляду знаходиться ідея природної цілісності світу. Виходячи з цієї ідеї, вирішується світоглядна проблема №1 "Чи є соціальне природним, чи соціальне не є природним?". Визнання соціального природним є
Натуралізм - світогляд, заснований на уявлені, що усе суще є проявом Природи і існує за законами Природи. Вона є Найвищим Законодавцем для усього сущого.
В основі натуралістичного світогляду знаходиться ідея природної цілісності світу. Виходячи з цієї ідеї, вирішується світоглядна проблема №1 "Чи є соціальне природним, чи соціальне не є природним?". Визнання соціального природним є
Литература
1. Прокопович Ф. Етика // Прокопович Ф. Філософські твори. В 3-х т. Т.2. – К.: Наукова думка, 1980. – С. 503-515.
2. Запорожець М.О. Філософія П.Д. Юркевича в контексті історико-філософського процесу України. – К.: Товариство “Знання”, 2000. – 124 с.
3. Козій Д. Три аспекти самопізнання у Сковороди. До 250-річчя від дня народження (1722 – 3 грудня 1972 р.) // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали. Збірник наукових праць. – К.: Наукова думка, 1992. – С.253-265.
4. Глотов Б., Матюхіна О. Г.С.Сковорода та античні традиції в українській філософії // Спадщина Григорія Сковороди і сучасність: Матеріали читань до 200-річчя з дня смерті Г.Сковороди (21-22 грудня 1994 р.). – Львів, Світ, 1996. – С.132-136.
5. Багалій Д. І. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода. – К.: Орій при УКСП “Кобза”, 1992. – 472 с.
6. Ничик В.М. Феофан Прокопович. – М.: Мысль, 1977. – 192 с.
7. Кузьміна С.Л. Філософсько-педагогічна концепція П.Д. Юркевича. – К.: Парадигма, 2002, – 164 с.
8. Ушкалов Л.В., Марченко О.М. Нариси з філософії Григорія Сковороди. – Харків: “Основа”, 1993. – 152 с.
9. Шпет Г.Г. Философское наследие П.Д. Юркевича (К сорокалетию со дня
2. Запорожець М.О. Філософія П.Д. Юркевича в контексті історико-філософського процесу України. – К.: Товариство “Знання”, 2000. – 124 с.
3. Козій Д. Три аспекти самопізнання у Сковороди. До 250-річчя від дня народження (1722 – 3 грудня 1972 р.) // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали. Збірник наукових праць. – К.: Наукова думка, 1992. – С.253-265.
4. Глотов Б., Матюхіна О. Г.С.Сковорода та античні традиції в українській філософії // Спадщина Григорія Сковороди і сучасність: Матеріали читань до 200-річчя з дня смерті Г.Сковороди (21-22 грудня 1994 р.). – Львів, Світ, 1996. – С.132-136.
5. Багалій Д. І. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода. – К.: Орій при УКСП “Кобза”, 1992. – 472 с.
6. Ничик В.М. Феофан Прокопович. – М.: Мысль, 1977. – 192 с.
7. Кузьміна С.Л. Філософсько-педагогічна концепція П.Д. Юркевича. – К.: Парадигма, 2002, – 164 с.
8. Ушкалов Л.В., Марченко О.М. Нариси з філософії Григорія Сковороди. – Харків: “Основа”, 1993. – 152 с.
9. Шпет Г.Г. Философское наследие П.Д. Юркевича (К сорокалетию со дня
Другие работы этого направления