Натуралісти та філософи XVIII-XIX ст. про місце людини в природі   (ID работы: 199)

Вступ
1. Філософи XVIII-XIX ст.
2. Натуралістично-позитивістські та соціалістичні ідеї в філософії України
Висновок
Література

Ідеї Просвітництва справили такий величезний вплив на всі напрямки духовного життя європейського суспільства, що дали назву новій культурно-історичній добі. До речі, згадувана епоха, на відміну від попередніх, сама дала собі ім'я: термін "просвітництво" використовують ідеологи Просвітництва — Вольтер і Гердер. Остаточно закріпила цей термін у науці стаття І. Канта "Що таке Просвітництво?" (1784р.).
За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше — в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи. Розвиток європейської культури так чи інакше відбувався під знаком ідей Просвітництва. Але найчисленніший, збагачений яскравими талантами загін просвітителів сформувався у Франції: саме звідсіля, несучи на собі печатку французького генія, ідеї Просвітництва поширилися по всій Європі.
Перш ніж дати загальну характеристику доби Просвітництва, зупинимося на характерних спільних рисах та специфічних відмінностях Просвітництва в різних країнах. Характерними рисами Просвітництва є:
1. Прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.
Продовжуючи започатковану на рубежі XVII—XVIII ст. раціоналістичну систему в європейському культурному розвитку, Просвітництво сповідувало

Підсумовуючи викладене вище, варто зазначити, що в українській філософії XVIII-XIX століття на феноменологічному рівні домінує розуміння людини як мікрокосмосу, що й зумовлює високі моральні вимоги до вчинків людини, які виводяться з універсальності можливостей людини. Перенесення сутності людини у сферу ідеального висуває на перший план моральну волю людини, оскільки лише вільний вчинок можна вважати моральним діянням людини. Однак, свобода розуміється українськими філософами як усвідомлена необхідність, і тому саме бажання розуміється як відповідність, а потреба діяти належним чином є основою справедливого вчинку. Тому, аби бути справді моральною людиною, потрібно не лише мати благі наміри, а й знання відносно того, як ці наміри діяльно втілити; не лише усвідомлювати історичну необхідність, а й здійснювати її у власному житті.
Натуралізм - світогляд, заснований на уявлені, що усе суще є проявом Природи і існує за законами Природи. Вона є Найвищим Законодавцем для усього сущого.
В основі натуралістичного світогляду знаходиться ідея природної цілісності світу. Виходячи з цієї ідеї, вирішується світоглядна проблема №1 "Чи є соціальне природним, чи соціальне не є природним?". Визнання соціального природним є

1. Прокопович Ф. Етика // Прокопович Ф. Філософські твори. В 3-х т. Т.2. – К.: Наукова думка, 1980. – С. 503-515.
2. Запорожець М.О. Філософія П.Д. Юркевича в контексті історико-філософського процесу України. – К.: Товариство “Знання”, 2000. – 124 с.
3. Козій Д. Три аспекти самопізнання у Сковороди. До 250-річчя від дня народження (1722 – 3 грудня 1972 р.) // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали. Збірник наукових праць. – К.: Наукова думка, 1992. – С.253-265.
4. Глотов Б., Матюхіна О. Г.С.Сковорода та античні традиції в українській філософії // Спадщина Григорія Сковороди і сучасність: Матеріали читань до 200-річчя з дня смерті Г.Сковороди (21-22 грудня 1994 р.). – Львів, Світ, 1996. – С.132-136.
5. Багалій Д. І. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода. – К.: Орій при УКСП “Кобза”, 1992. – 472 с.
6. Ничик В.М. Феофан Прокопович. – М.: Мысль, 1977. – 192 с.
7. Кузьміна С.Л. Філософсько-педагогічна концепція П.Д. Юркевича. – К.: Парадигма, 2002, – 164 с.
8. Ушкалов Л.В., Марченко О.М. Нариси з філософії Григорія Сковороди. – Харків: “Основа”, 1993. – 152 с.
9. Шпет Г.Г. Философское наследие П.Д. Юркевича (К сорокалетию со дня

Філософська думка стародавньої Індії

Виникнення філософії. Філософський спосіб освоєння дійсності

ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ СОКРАТА

Специфіка філософського знання

Вчення І. Канта про пізнання та мораль. І. Кант “Критика чистого розуму”

Давньоіндійська філософія і сучасність

Структура свідомості, її рівні

Історичні типи та структура світогляду

Космоцентризм як світоглядний принцип античної філософії

Соціодинаміка культурного життя

Значення філософії Л. Вітгенштайна для становлення сучасної практичної філософії

Наука і глобальні проблеми сучасності

ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ В. ШИНКАРУКА

Життя та філософська діяльність Сократа

Філософія науки : теорія, як форма наукового пізнання Філософія освіти: криза класичної парадигми освіти

Раціоналізм

Вчення Канта про державу і право

Філософське вчення Платона

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ КОНЦЕПЦІЇ ЛЮДВІГА ФЕЙЄРБАХА

Контрольна робота з філософії

Цінність як об'єкт філософського розуміння

Філософська концепція людини

Християнство в контексті культури українського народу

Історичні форми діалектики та метафізики як методів пізнання

Ведення дискусу. Майєвтика

Філософія освіти і науки

Філософські проблеми біології