ЦЕНА:
35 грн.
|
|
|
ЦЕНА:
81 руб.
|
|
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
Тема работы: | Поняття суспільства як соціальної системи (ID работы: 181) |
Направление: | Гуманитарные предметы |
Предмет: | Социология |
Тип работы: | Контрольная работа |
Число страниц: | 23 |
Год защиты: | 2008 |
Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
1. Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
2. Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства
3. Соціальні інститути суспільства і соціальні організації
Висновок
Література
1. Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
2. Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства
3. Соціальні інститути суспільства і соціальні організації
Висновок
Література
Введение
Суспі́льство — сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному ступені історичного розвитку. Суспільство — також соціальна система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв'язків його членів, об'єднаних сімейними узами, груповими, становими, класовими, національними відносинами. У суспільстві існують, як правило власні культурні надбання, суспільні норми та установи. У кожному суспільстві є свої власні суб’єкти соціального спілкування — особа, сім'я, клас, група, нація, держава та інші. Основними елементами, що визначають суспільство, є власність, праця, сім'я. Суспільство — основоположна категорія філософії і соціології.
Перші уявлення про суспільство, як систему співжиття людей формувались з найдавніших часів розвитку інтелектуальної культури людства. Великий внесок в визначення суспільства внесли стародавні мислителі, китайський філософ Конфуцій, античні мислителі Платон та Арістотель, їхні учні та послідовники. У теоретично-філософській уяві стародавніх мислителів суспільство у буквальному розумінні цього слова ототожнювалося з державою. Арістотель вбачав людину, як політичну, або державну істоту. Закономірності розвитку суспільства і держави ототожнювалися.
На відміну від мислителів античності філософи середньовіччя запримітили різницю між соціумом і державою, але приховували це в релігійних містифікаціях. Н.Макіавеллі був одним з першим, хто визначив державу, як одну із складових соціуму, більш широкого і фундаментального утворення. Мислителі пізнього середньовіччя в дослідженні суспільства продовжували приділяти велику увагу державі, її підрозділам і структурам. Перші уяви та дослідження суспільства, як
Перші уявлення про суспільство, як систему співжиття людей формувались з найдавніших часів розвитку інтелектуальної культури людства. Великий внесок в визначення суспільства внесли стародавні мислителі, китайський філософ Конфуцій, античні мислителі Платон та Арістотель, їхні учні та послідовники. У теоретично-філософській уяві стародавніх мислителів суспільство у буквальному розумінні цього слова ототожнювалося з державою. Арістотель вбачав людину, як політичну, або державну істоту. Закономірності розвитку суспільства і держави ототожнювалися.
На відміну від мислителів античності філософи середньовіччя запримітили різницю між соціумом і державою, але приховували це в релігійних містифікаціях. Н.Макіавеллі був одним з першим, хто визначив державу, як одну із складових соціуму, більш широкого і фундаментального утворення. Мислителі пізнього середньовіччя в дослідженні суспільства продовжували приділяти велику увагу державі, її підрозділам і структурам. Перші уяви та дослідження суспільства, як
Заключение
У переважній більшості суспільствознавчої літератури (як у минулому, так і тепер) подається тлумачення, що поняття "суспільство" і "соціум" є тотожними та рівноцінними, тобто означають одне й те ж саме.
Таке тлумачення, з одного боку, має сенс, сутність якого полягає в тому, що ці два поняття відображають існування одного і того ж об'єкта — системи відносин між людьми у минулому, сьогоденні та майбутній перспективі. Однак, з іншого боку, можна помітити досить цікаві моменти. Зокрема, якщо зосередити увагу на діяльній, активній, цілеспрямованій стороні життя людини і спільноти, то можна помітити, що поняття суспільства і соціуму, суспільного і соціального мають відмінне одне від одного смислове навантаження. Більше того, таке різночитання смислової ваги цих понять дасть змогу, як ми переконаємося у подальшому викладі навчального матеріалу, розкрити глибинний зміст, закладений у таких поняттях, як соціальне забезпечення, соціальна відповідальність та обов'язок, соціальна ініціатива, соціальне надбання, соціальна незахищеність, соціальна свобода тощо. Безсумнівна практична значимість процесів, які відображають ці поняття, вимагає нового, сучасного статусу понять "суспільство", "суспільне", "соціальне", "соціум", бо вони є базовими, основними в осмисленні суспільно-соціальних процесів.
У сучасній літературі існують кілька визначень суспільства. Спільним для них є те, що вони з різних боків намагаються окреслити ту цілісність, яка найкраще виявляється через такі ознаки.
По-перше, суспільство — це люди. А людина — це душевно визначена природно-соціальна
Таке тлумачення, з одного боку, має сенс, сутність якого полягає в тому, що ці два поняття відображають існування одного і того ж об'єкта — системи відносин між людьми у минулому, сьогоденні та майбутній перспективі. Однак, з іншого боку, можна помітити досить цікаві моменти. Зокрема, якщо зосередити увагу на діяльній, активній, цілеспрямованій стороні життя людини і спільноти, то можна помітити, що поняття суспільства і соціуму, суспільного і соціального мають відмінне одне від одного смислове навантаження. Більше того, таке різночитання смислової ваги цих понять дасть змогу, як ми переконаємося у подальшому викладі навчального матеріалу, розкрити глибинний зміст, закладений у таких поняттях, як соціальне забезпечення, соціальна відповідальність та обов'язок, соціальна ініціатива, соціальне надбання, соціальна незахищеність, соціальна свобода тощо. Безсумнівна практична значимість процесів, які відображають ці поняття, вимагає нового, сучасного статусу понять "суспільство", "суспільне", "соціальне", "соціум", бо вони є базовими, основними в осмисленні суспільно-соціальних процесів.
У сучасній літературі існують кілька визначень суспільства. Спільним для них є те, що вони з різних боків намагаються окреслити ту цілісність, яка найкраще виявляється через такі ознаки.
По-перше, суспільство — це люди. А людина — це душевно визначена природно-соціальна
Литература
1. Ионин Л.Г. Понимающая социология. Историко-критический анализ. - М., 1979.
2. Ионин Л.Г. Социология культуры. - М., 1979.
3. Микль - Хорке Г. Социология: исторический контекст и проекты социологических теорий // Реферативн.журнал, серия П. - 1991. -С.31-38.
4. Осипова Э.В. Социология Эмиля Дюркгейма: критический анализ теоретико-методологических концепций. - М., 1977.
5. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Київ, Основи, 1994.
6. Сорокин П. Система социологии. Т.II.Социальная аналитика. 2-е изд. М.,1993. С.371-372.
7. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. Перевод с английского. –М., 1992.
8. Социология сегодня: проблемы и перспективы. - йД., 1965. Социологическая теория сегодня /Под ред. В.Танчера/. - К., 1994
9. Старовойт І.С., Сілаєва Т.О., Орендарчук Г.О. Філософія. Навчальний посібник. Тернопіль, Астон, 1997.
2. Ионин Л.Г. Социология культуры. - М., 1979.
3. Микль - Хорке Г. Социология: исторический контекст и проекты социологических теорий // Реферативн.журнал, серия П. - 1991. -С.31-38.
4. Осипова Э.В. Социология Эмиля Дюркгейма: критический анализ теоретико-методологических концепций. - М., 1977.
5. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Київ, Основи, 1994.
6. Сорокин П. Система социологии. Т.II.Социальная аналитика. 2-е изд. М.,1993. С.371-372.
7. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. Перевод с английского. –М., 1992.
8. Социология сегодня: проблемы и перспективы. - йД., 1965. Социологическая теория сегодня /Под ред. В.Танчера/. - К., 1994
9. Старовойт І.С., Сілаєва Т.О., Орендарчук Г.О. Філософія. Навчальний посібник. Тернопіль, Астон, 1997.
Другие работы этого направления