Інноваційна модель   (ID работы: 1748)

РЕФЕРАТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи становлення інноваційної економіки в
сучасних економічних умовах
1.1 Основні напрямки, етапи та завдання становлення інноваційної
економіки
1.2 Інноваційний етап розвитку в стратегії економічних
трансформацій
РОЗДІЛ 2 Сутність та особливості формування інноваційної моделі…
2.1 Сутність та значення інноваційної моделі в сучасній економіці
2.2 Особливості формування інноваційної моделі розвитку
економіки України
РОЗДІЛ 3 Інноваційний розвиток та інноваційна діяльність
підприємств в Україні
3.1 Проблеми інноваційного розвитку в Україні
3.2 Аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ

Вичерпання чинників екстенсивного економічного розвитку обумовлює постійне посилення уваги до пошуку нових факторів прискорення економічної динаміки, адекватних сучасному стану розвитку світової економіки. Відтак запровадження в Україні інвестиційно-інноваційної моделі економічного зростання з політичної мети перетворюється на об’єктивну необхідність, альтернативою якій є занепад національної економіки, втрата економічного, а, можливо, й національного суверенітету.
Проблема економічного зростання в перехідних економіках шляхом здійснення структурних перетворень на основі інноваційної моделі розвитку перебуває в центрі уваги економічної науки.
Перехід до ринкової економіки збільшив значення активізації інноваційної діяльності, проблем формування інноваційного потенціалу країни, що дозволяє реорганізувати економіку, прискорено розвивати наукомістке виробництво, що повинно стати найважливішим фактором виходу з економічної кризи і забезпечення умов для економічного росту.
Між економічними відносинами, що існують у процесі здійснення інноваційної діяльності, мірами їхнього господарського регулювання і самими інноваційними процесами у національній економіці існують складні взаємозв'язки. Це об'єктивно вимагає теоретичного аналізу сутності і тенденцій розвитку інноваційної діяльності. Відсутність таких досліджень є однією з причин неможливості сформувати раціональний механізм стимулювання інноваційної діяльності і відставання українського виробничого потенціалу від аналогічних потенціалів інших країн.
Усе вище сказане визначає практичну і теоретичну значимість проблеми, а, отже, і актуальність даного дослідження.
Дослідженням практичних і теоретичних проблем здійснення інноваційної діяльності займалися багато вітчизняних фахівців-теоретиків (Т.У. Буніч, П.Н. Завлін, А.С. Кулагін, Л.И. Леонтьєв, А.Ю. Юданов та ін.). Закордонні дослідники В. Беренс, Р. Друккер, Д. Кларк, Р. Портер, Й. Шумпетер та ін. розвили сучасну теорію економічних відносин, які відображають інноваційний характер підприємництва у виробничій сфері. Однак велика частина робіт цих учених носить переважно загальнотеоретичний характер чи присвячена рішенню окремих аспектів проблем.
Основна мета курсової роботи полягає у дослідженні інноваційної моделі, а також інноваційної діяльності підприємств в Україні. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
- проаналізувати стан інноваційної діяльності в Україні;
- розглянути сутність та значення інноваційної моделі в сучасній економіці;
- розглянути інноваційний розвиток та інноваційна діяльність підприємств в Україні.
Практична значимість курсової роботи полягає у дослідженні особливостей функціонування інноваційного механізму в Україні та аналізу проблем його законодавчого регламентування.
Предметом курсової роботи є інноваційна модель в сучасній економіці в умовах трансформації.
Об’єктом дослідження виступає законодавче регулювання інноваційної діяльності в Україні.
Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, практична значимість, предмет та об’єкт дослідження. Основна частина присвячена аналізу поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати курсової роботи.

У роботі була розглянута інноваційна модель в сучасній економіці в умовах трансформації.
Сьогоднішній структурний розвиток національної економіки не відповідає сучасним викликам і найважливішим загальносвітовим тенденціям. До того ж, регуляторні механізми, що застосовуються у сфері зовнішньої економічної діяльності нашої держави, деформують економічне середовище, в якому доводиться працювати підприємствам, внаслідок чого стримується розвиток експортного потенціалу країни. Виправлення цих невідповідностей має стати одним із найголовніших пріоритетів економічної політики уряду.
Декларуючи своє прагнення інтегруватися до світового економічного простору, уряд України повинен забезпечувати реалізацію такої державної економічної політики, яка була б спрямована, передусім, на створення як державних, так і суто ринкових інститутів, що сприятимуть ефективному генеруванню і поширенню інновацій та формуванню визначального фактору сучасної конкурентоспроможності – експортного потенціалу.
Головним завданням підвищення сучасного рівня міжнародної конкурентоспроможності нашої держави стає забезпечення прискореного розвитку, передусім, у низці профільних науково- і техноємких галузей (аерокосмічна, виробництво нових матеріалів, окремі виробництва у фармацевтичній, електронній та електротехнічній промисловості), здатних ефективно конкурувати на міжнародних ринках і стати основою високотехнологічного зростання (наприклад, сьогодні частка високотехнологічної продукції в українському експорті промислових товарів складає лише 5% , тоді як світовий середньостатистичний рівень становить 21%). Це демонструє нагальну необхідність удосконалення державної системи підтримки й стимулювання розвитку експортного потенціалу країни, яка повинна враховувати накопичений міжнародний досвід і бути орієнтованою на здешевлення доступу до ресурсів розвитку, забезпечення сучасної інфраструктури, що базується на новітніх інформаційних технологіях, утворенні бізнес-середовища, сприятливого для посилення експортної експансії національних виробників.
Для освоєння високих технологій, запровадження інноваційної моделі необхідне стабільне і достатнє фінансування.
Необхідно також зміцнювати національний капітал, оскільки лише крупному капіталу до снаги вирішувати складні проблеми інноваційного розвитку. Водночас не можна забувати й про малі підприємства, венчурні фірми, які працюють на інновації. їх у нас поки що одиниці.
Для становлення інноваційної моделі економіки слід:
- розробити теоретичні основи створення системи фінансування інновацій в умовах формування інноваційної моделі розвитку вітчизняної економіки;
- сформулювати концептуальні положення щодо економічного
стимулювання інноваційної діяльності;
- виконати дослідження окремих інноваційних складових структурної перебудови економіки України з метою вирішення задачі оцінки розділу експорту та імпорту України за трьома технологічними секторами (сектор низьких технологій; сектор середніх технологій; сектор високих технологій).
Отже, інноваційна модель економічного зростання змінює його основу: рушійною сферою розвитку стає не просто промислове виробництво, а залучені в ньому наукові розробки й технології. Показник валового випуску начебто відходить на другий план, головною є комерційна діяльність із продажу нової продукції (яка зазвичай випускається малими серіями). Інтелектуальній складовій відводиться провідне місце серед виробничих чинників. Саме тому активізується робота з прогнозування інноваційно-технологічної сфери. Крім систематичної підготовки відповідної річної програми, розроблено середньо термінову Національну програму „Україна-2010", довготермінову національну програму відродження України до 2015 року тощо.
Для структурної трансформації економіки на інноваційній основі необхідно розробити нову структуру державного замовлення, вдосконалити механізм бюджетних витрат на підтримку інноваційних процесів в Україні і цьому процесу слід надати прозорості, доступності, гласності. Це дуже важлива робота, яка є складовою інноваційної системи і потребує негайного опрацювання з боку уряду та врахування у бюджетному процесі.
Інноваційний шлях розвитку України має бути безальтернативним. Створення інноваційної системи в державі не є разовою акцією, а є системним багаторівневим завданням, розв’язання якого потребує постійної і наполегливої роботи всього суспільства.
Для активізації інноваційної складової економічного розвитку необхідно створити ефективну та постійно діючу систему прогнозування, формування пріоритетів та планування. Інноваційна політика має бути узгоджена із загальною економічною політикою держави і формуватися на базі законів з відповідним матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням. Питання стратегічного планування та прогнозування у цьому процесі набувають найважливішого значення. Потрібно створити таку систему, яка застосовувала б у цих процесах найкращі надбання вітчизняної та світової науки, яка б не залежала від політичних поглядів та особистих устремлінь влади. Реалізація такої політики сприятиме забезпеченню економічного зростання на основі широкого використання інновацій, розвиткові наукоємних виробництв, подоланню ресурсовитратності виробництва та його технологічному оновленню, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції, а в цілому - утвердженню України як високотехнологічної держави.
З метою активізації інноваційної діяльності в Україні необхідно зосередити зусилля на створенні її розгалуженої законодавчої і нормативно-правової бази, яка забезпечувала б широкі можливості для юридичних і фізичних осіб здійснювати і підтримувати інноваційну діяльність незалежно від базових державних замовлень. При цьому , система організації інноваційної діяльності на українських підприємствах не повинна обмежуватися їх власними науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами, а, навпаки, - орієнтуватися на постійний зовнішній моніторинг і пошук інновацій у глобальному інформаційному просторі, на оцінку і придбання нових технологій, необхідних для їх інтенсивного розвитку.
На державному рівні має бути модернізована систем а прямої підтримки інноваційних процесів за допомогою механізмів податкової і грошово-кредитної політики. Необхідно забезпечувати стабільність національної валютно-фінансової системи, що впливає на якість бізнес-середовища, а, отже, і на інвестиційну привабливість країни; запровадження дієвого пільгового режиму здійснення інноваційної діяльності; зростання рівня капіталізації банківського сектора і, врешті-решт, – послідовно переходити від економіки споживання до економіки розвитку.
В умовах ринкової трансформації успіх діяльності підприємств все більше визначається їхньою інноваційною діяльністю. Фінансова стабільність підприємств значною мірою забезпечується новими технологіями, новими ідеями та продуктами, новими організаційними рішеннями тощо [6, 4-11].

1. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40 – ІV // Відомості Верховної Ради України, 2002, № 36.
2. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16 січня 2003 року № 433 - ІV // Відомості Верховної Ради України, 2003, № 13. - С. 354 - 358.
3. Послання Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір: концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки”
4. Петрина М. Базові умови створення інноваційної моделі розвитку економіки України // Економіка України. - 2006. - № 8. - с. 35-40
5. Гриньов Б.В., Бубенко П.Т., Гусєв В.А. Проблеми формування інноваційної системи в Україні // Економіка і прогнозування. - 2004. - № 3. - с. 127-129
6. Дорогунцов С., Горська О. Трансформація структури економіки: теорія і практика // Економіка України. - 1998. - № 1. - С. 4 - 11
7. Зимовець В. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку економіки // Економіка України. - 2003. - № 11. - с. 9.
8. Ковальчук С.С. Інноваційна діяльність як пріоритет економічного розвитку України // Фінанси України. - 2004. - № 7. - с. 96.
9. Лапко О. Інноваційна діяльність як фактор підвищення ефективності економіки // Фінанси України. - К., 1998. - № 6. - С. 31-36
10. Лукінов І. І. Структуроутворюючі процеси в ході реформ // Економіка України. - 1996. - № 3. - С. 11-30
11. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: статистичний збірник. - К.: - Держкомстат, 2005
12. Рубан В. Інноваційна модель стратегічного розвитку України: методологія і досвід // Економіка України. - 2003. - № 6. - с. 14.
13. http://www.ukrstat.gov.ua/.

Особливості поєднання грошової та фіскальної політики в Україні

Макроекономічна нестабільність

Вплив міжнародних фінансових організацій на подолання дефіцитів національних бюджетів країн що перебувають у кризі

Основні напрями фіскальної політики урядів в умовах фінансової кризи

Інфляція

Суть і основні категорії макроекономіки

Суть інфляції та ї види

Рівень грошових доходів населення та система його соціального захисту

Економіка Польщі

Контрольна робота з дисципліни "Макроекономіка" (Варіант 4)

Соціально-економічні наслідки інфляції

Структура та динаміка споживчого ринку як показники рівня життя населення

Сукупний попит – сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги

Основні методи антиінфляційної політики держави

Макроекономіка як наука

Основні індикатори макроекономічного розвитку України в міжнародному порівнянні

Гіпермаркети, особливості та перспективи розвитку в Україні

Задачі з макроекономіки