|
ЦЕНА:
133 грн.
|
|
|
|
ЦЕНА:
304 руб.
|
|
|
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Моє місто Острог (ID работы: 1423) |
| Направление: | Гуманитарные предметы |
| Предмет: | История Украины |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 33 |
| Год защиты: | 2011 |
| Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
Розділ 1. Історія Острого – частина історії України
1.1. Історія міста від початку його заснування
1.2. Відомі князі Острозькі
1.3. Пам’ятки української освіти і книжності
1.4. Історія Острога ХШХ – ХХ ст
1.5. Символи Острога
Розділ 2. Острог на Волині
2.1. Василь-Костянтин Острозький як політичний і культурний діяч
2.2. Перша академія, перша «слов’янська» друкована Біблія
Висновки
Список використаних джерел
Розділ 1. Історія Острого – частина історії України
1.1. Історія міста від початку його заснування
1.2. Відомі князі Острозькі
1.3. Пам’ятки української освіти і книжності
1.4. Історія Острога ХШХ – ХХ ст
1.5. Символи Острога
Розділ 2. Острог на Волині
2.1. Василь-Костянтин Острозький як політичний і культурний діяч
2.2. Перша академія, перша «слов’янська» друкована Біблія
Висновки
Список використаних джерел
Введение
Є величезна різниця між історіями, які розповідають про визначні місця, і реальною історичною наукою, але у пилу віків так часто стирається межа між цими поняттями, що легенди стають єдиним джерелом для істориків.
Острог вперше зустрічається в 1100 роках в Іпатіївському літописі. Але на той час Острог іще не був великим населеним пунктом. Після знищення в тринадцятому столітті монголо-татарською навалою майже всіх центрів політичного й культурного життя Київської Русі, у невеличкого містечка Острога з’явився шанс увійти в історію. І вже 1341 року зведено перші солідні укріплення навколо міста. Рід князів Острозьких, які володіли містом майже без перерв з 14 по 17 ст. і були одними з найбагатших та найвпливовіших українських магнатів, зробив з Острога потужний освітній, науковий та культурний центр Східної Європи. В Острозі з 1576 року діяла школа вищого типу – перша східноєвропейська слов’яно-греко-латинська академія. Тут навчалися відомі політичні та культурні діячі: Петро Конашевич-Сагайдачний, Іов Борецький, Мелетій та Герасим Смотрицькі, Северин та Дем’ян Наливайки. Академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва на Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі-Волинському. Діяльність першодрукаря Івана Федорова нерозривно пов’язана з Острогом. Ним було видано греко-слов’янський «Буквар», першу слов’яномовну «Острозьку Біблію». Династія князів Острозьких була різною, як і їхні володіння. Плетиво доль, подій, історій… Найвизначнішою постаттю був князь Василь-Костянтин Острозький, найбільший подвижник Острога і великий меценат свого часу. Не можна оминути увагою й Гальшку Острозьку. Її постать стала своєрідним символом жіночої краси, розуму, багатства, благодійності і... страждання. Чоловіки билися за її руку забуваючи про серце. Шукали шлюбу з нею, бо Гальшка була власницею багатьох міст, містечок, замків, маєтностей роду Острозьких – некоронованих володарів Волині. Шлюб з нею мав неабияке соціально-політичне значення, адже разом із красивою дружиною можна отримати великий посаг і гучні титули.
Мета даного дослідження – проаналізувати історію міста Острог. У зв’язку з цим автором курсової роботи поставлено такі завдання:
- простежити історію розбудови та становлення міста;
- висвітлити діяльність Острозьких князів;
- охарактеризувати пам’ятки культури.
Об’єкт дослідження – інтелектуальна і аристократична еліта XV – початку XVII ст.
Предмет дослідження – історичні події, відомі князі Острозькі, пам’ятки.
Курсова робота виконана на 34 аркушах друкованого тексту, складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаної літератури.
Острог вперше зустрічається в 1100 роках в Іпатіївському літописі. Але на той час Острог іще не був великим населеним пунктом. Після знищення в тринадцятому столітті монголо-татарською навалою майже всіх центрів політичного й культурного життя Київської Русі, у невеличкого містечка Острога з’явився шанс увійти в історію. І вже 1341 року зведено перші солідні укріплення навколо міста. Рід князів Острозьких, які володіли містом майже без перерв з 14 по 17 ст. і були одними з найбагатших та найвпливовіших українських магнатів, зробив з Острога потужний освітній, науковий та культурний центр Східної Європи. В Острозі з 1576 року діяла школа вищого типу – перша східноєвропейська слов’яно-греко-латинська академія. Тут навчалися відомі політичні та культурні діячі: Петро Конашевич-Сагайдачний, Іов Борецький, Мелетій та Герасим Смотрицькі, Северин та Дем’ян Наливайки. Академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва на Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі-Волинському. Діяльність першодрукаря Івана Федорова нерозривно пов’язана з Острогом. Ним було видано греко-слов’янський «Буквар», першу слов’яномовну «Острозьку Біблію». Династія князів Острозьких була різною, як і їхні володіння. Плетиво доль, подій, історій… Найвизначнішою постаттю був князь Василь-Костянтин Острозький, найбільший подвижник Острога і великий меценат свого часу. Не можна оминути увагою й Гальшку Острозьку. Її постать стала своєрідним символом жіночої краси, розуму, багатства, благодійності і... страждання. Чоловіки билися за її руку забуваючи про серце. Шукали шлюбу з нею, бо Гальшка була власницею багатьох міст, містечок, замків, маєтностей роду Острозьких – некоронованих володарів Волині. Шлюб з нею мав неабияке соціально-політичне значення, адже разом із красивою дружиною можна отримати великий посаг і гучні титули.
Мета даного дослідження – проаналізувати історію міста Острог. У зв’язку з цим автором курсової роботи поставлено такі завдання:
- простежити історію розбудови та становлення міста;
- висвітлити діяльність Острозьких князів;
- охарактеризувати пам’ятки культури.
Об’єкт дослідження – інтелектуальна і аристократична еліта XV – початку XVII ст.
Предмет дослідження – історичні події, відомі князі Острозькі, пам’ятки.
Курсова робота виконана на 34 аркушах друкованого тексту, складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаної літератури.
Заключение
Острог, князі Острозькі, Острозька академія, Острозька Біблія – для всіх нас це не просто добре знайомі слова, які можна знайти в кожному підручнику вітчизняної історії. Це слова – символи, слова – дороговкази, які належать до того невеличкого словника фундаментальних понять, з якого побудовані історичні підмурки української нації, її самосвідомості, самовизначення й уособлення в навколишньому світі.
Протягом багатьох віків інтерес до історії Острога і Острозького краю є безперечно великим. Це старовинне місто на Рівненщині широко відоме поза межами України. З давніх-давен воно згадується в літописах, вивчається істориками-краєзнавцями, оспівується письменниками. Цей край славиться своєю багатою історією, унікальними пам’ятками архітектури та культури.
По-своєму унікальна історія Волинського краю, древнього Острога. Після падіння Галицько-Волинського князівства саме Острог, як головна резиденція могутнього і впливового роду князів Острозьких, перебрав роль консолідації української народності, захисника православної віри. На хвилі нового національного відродження, в умовах демократизації суспільного життя у старовинному Острозі було створено з ініціативи патріотично настроєних представників інтелігенції, і передусім історика П. З. Андрухова, історико-краєзнавче товариство «Спадщина» ім.. князів Острозьких. Цим воно підкреслило своє спадкоємство братства, що носило ім’я цих славних мужів України і діяло на терені Волині на рубежі ХІХ і ХХ століть.
Кожен куточок соборної України має велику і багату історію. Але впродовж багатьох століть її землі належали різним державам, володарі і панівні верстви яких всіляко фальсифікували цю історію, прагнули витравити у нашого народу його національну суть, відібрати історичну пам'ять.
Настав час збирати коштовне каміння багатющої спадщини нашого народу, відновити історичну правду про наше далеке і недавнє минуле, щоб сьогоднішнє покоління усвідомило, хто ми є і чиї ми діти. Без цього не можливо не тільки творити свою Українську державу, але й зберегти її незалежність і соборність, як уже бувало не раз.
Добра слава Острожчини повинна передаватися з покоління до покоління, відроджуватись, примножуватись, вивчатися, оберігатися людьми, які тут живуть і навчаються. Хочеться закликати усіх не байдужих до краси та історії нашого району: «Листайте сторінки історії, зазирайте в прекрасне минуле та створюйте ще прекрасніше майбутнє».
Протягом багатьох віків інтерес до історії Острога і Острозького краю є безперечно великим. Це старовинне місто на Рівненщині широко відоме поза межами України. З давніх-давен воно згадується в літописах, вивчається істориками-краєзнавцями, оспівується письменниками. Цей край славиться своєю багатою історією, унікальними пам’ятками архітектури та культури.
По-своєму унікальна історія Волинського краю, древнього Острога. Після падіння Галицько-Волинського князівства саме Острог, як головна резиденція могутнього і впливового роду князів Острозьких, перебрав роль консолідації української народності, захисника православної віри. На хвилі нового національного відродження, в умовах демократизації суспільного життя у старовинному Острозі було створено з ініціативи патріотично настроєних представників інтелігенції, і передусім історика П. З. Андрухова, історико-краєзнавче товариство «Спадщина» ім.. князів Острозьких. Цим воно підкреслило своє спадкоємство братства, що носило ім’я цих славних мужів України і діяло на терені Волині на рубежі ХІХ і ХХ століть.
Кожен куточок соборної України має велику і багату історію. Але впродовж багатьох століть її землі належали різним державам, володарі і панівні верстви яких всіляко фальсифікували цю історію, прагнули витравити у нашого народу його національну суть, відібрати історичну пам'ять.
Настав час збирати коштовне каміння багатющої спадщини нашого народу, відновити історичну правду про наше далеке і недавнє минуле, щоб сьогоднішнє покоління усвідомило, хто ми є і чиї ми діти. Без цього не можливо не тільки творити свою Українську державу, але й зберегти її незалежність і соборність, як уже бувало не раз.
Добра слава Острожчини повинна передаватися з покоління до покоління, відроджуватись, примножуватись, вивчатися, оберігатися людьми, які тут живуть і навчаються. Хочеться закликати усіх не байдужих до краси та історії нашого району: «Листайте сторінки історії, зазирайте в прекрасне минуле та створюйте ще прекрасніше майбутнє».
Литература
1. Історія Волині: з найдавніших часів до наших днів / Ред. Колегія: О.Г. Михайлюк та ін.. – Л.: Вища шк.., 1988. – 238 с.
2. Сафонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх: [Одна з перших узагальнюючих праць з історії України з найдавніших часів до 1673р.]. – К.: Наук. Думка, - 1992. – 334 с.
3. Іларіон, митрополит (І. Огієнко). Князь Костянтин Острозький і його культурна праця: Історична монографія. Б.м., 1992. – 216 с.
4. Сендульський А. Город Острог // Волын. Епарх. Ведомости. – 1882. – Ч. неофиц. - №1 и 2 – 107 с.
5. Ковальский М.П. Етюди з історії Острога: Нариси. – Острог: Вид. Острозької акад.., 1998. – 288 с.
6. Ульяновський В. Відоме і невідоме у біографії та діяльності князя К. Острозького // Острозька давнина: Дослідження: матеріали. – Лівів: Вид. Ін-ту українознавства, 1995. – Т. 1. – 79 с.
7. Українська література XIV – XVI ст.. – К.: Наук. думка, 1998. – 600 с.
8. Бевзо О.А. Львівський літопис і Острозький літописець. – 2-ге вид. – К.: Наук. думка, 1971. – 199 с.
9. Ворончук І. Володіння князів острозьких на східній Волині (за інвентарним списком 1620 року). – Київ; Старокостянтинів: Вид. Ін-ту укр.. археології та джерелознавства НАНУ, 2001. – 416 с.
10. Ісаєва Я.Д. Першодрукар Іван Федоров: виникнення друкарства на Україні. – Львів: Вища шк.., 1983. – 156 с.
11. Гуслинський К. Нариси з історії України, вип.. 3. К., 1941. – 85 c.
12. Витте Е. Древние города Волыни в историческом описании Очерк. 5. Город Острог. – Почаев: Тип. Поч. – Усп. Лаврі, 1913. – 17 с.
13. Корецька О.П. Минула і тогочасне Острога (за сторінками часопису «Свет истины», 1927р., м. Ковель) // Матеріали VI Острозької конференції «Остріг на порозі 900 – річчя». – Остріг, 1995. – 1000 с.
14. Діденко Т., Ульяновський В. Слава і болі Острога: історія і сьогодення // Людина і світ. – 1989. - №4. - 63 с.
15. Терлецький Ю. Острозькі герби // Червон. прапор. – 1990. – 10 жовт.; Волинь. – 1995. – 10 лют.: Малюнки. – 46 с.
16. Про діяльність князя Острозького як покровителя церкви див.: Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576-1636), Київ 1990; Kempa T. Konstanty Wasyl Ostrogski (ok. 1524/1525 — 1608) wojewoda kijowski i marszałek ziemi wołyńskiej, Toruń 1997, 164 s.
17. Немировский Е.Л. Анисим Михайлов Радишевский. Около 1560 — около 1631, Москва 1997. – 24 с.
18. Henderson E. Biblical research and travel.., p. 112.
19. Немировский Е. Л. Начало книгопечатания на Украине. Иван Федоров. М., 1974. – 306 c.
20. Корнєйчик І. Історія української бібліографії, Київ 1971. – 314 c.
21. Франко І. Зібрання творів. У 50 т., т. 41, Київ 1984. - 502с. .
22. Українська поезія: Кінець XVI — початок XVII ст. / Упорядники В. П. Колосова, В. І. Крекотень. – К.: Наук. думка. - 1978. – 431 с.
23. Крекотень В. Вибрані праці, Київ 1999. - 256 c.
24. Ісаєвич Я.Д. “Літературна спадщина Івана Федорова” Львів, “Вища школа”, 1989. - 191с.
25. Білас Л. Ґутенберґ і Федоров // Сучасність, 1965, 3, 154 с.
26. Wynar L. History of Early Ukrainian Printing, p. 65; Винар Л. Історія. – 132 c.
2. Сафонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх: [Одна з перших узагальнюючих праць з історії України з найдавніших часів до 1673р.]. – К.: Наук. Думка, - 1992. – 334 с.
3. Іларіон, митрополит (І. Огієнко). Князь Костянтин Острозький і його культурна праця: Історична монографія. Б.м., 1992. – 216 с.
4. Сендульський А. Город Острог // Волын. Епарх. Ведомости. – 1882. – Ч. неофиц. - №1 и 2 – 107 с.
5. Ковальский М.П. Етюди з історії Острога: Нариси. – Острог: Вид. Острозької акад.., 1998. – 288 с.
6. Ульяновський В. Відоме і невідоме у біографії та діяльності князя К. Острозького // Острозька давнина: Дослідження: матеріали. – Лівів: Вид. Ін-ту українознавства, 1995. – Т. 1. – 79 с.
7. Українська література XIV – XVI ст.. – К.: Наук. думка, 1998. – 600 с.
8. Бевзо О.А. Львівський літопис і Острозький літописець. – 2-ге вид. – К.: Наук. думка, 1971. – 199 с.
9. Ворончук І. Володіння князів острозьких на східній Волині (за інвентарним списком 1620 року). – Київ; Старокостянтинів: Вид. Ін-ту укр.. археології та джерелознавства НАНУ, 2001. – 416 с.
10. Ісаєва Я.Д. Першодрукар Іван Федоров: виникнення друкарства на Україні. – Львів: Вища шк.., 1983. – 156 с.
11. Гуслинський К. Нариси з історії України, вип.. 3. К., 1941. – 85 c.
12. Витте Е. Древние города Волыни в историческом описании Очерк. 5. Город Острог. – Почаев: Тип. Поч. – Усп. Лаврі, 1913. – 17 с.
13. Корецька О.П. Минула і тогочасне Острога (за сторінками часопису «Свет истины», 1927р., м. Ковель) // Матеріали VI Острозької конференції «Остріг на порозі 900 – річчя». – Остріг, 1995. – 1000 с.
14. Діденко Т., Ульяновський В. Слава і болі Острога: історія і сьогодення // Людина і світ. – 1989. - №4. - 63 с.
15. Терлецький Ю. Острозькі герби // Червон. прапор. – 1990. – 10 жовт.; Волинь. – 1995. – 10 лют.: Малюнки. – 46 с.
16. Про діяльність князя Острозького як покровителя церкви див.: Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576-1636), Київ 1990; Kempa T. Konstanty Wasyl Ostrogski (ok. 1524/1525 — 1608) wojewoda kijowski i marszałek ziemi wołyńskiej, Toruń 1997, 164 s.
17. Немировский Е.Л. Анисим Михайлов Радишевский. Около 1560 — около 1631, Москва 1997. – 24 с.
18. Henderson E. Biblical research and travel.., p. 112.
19. Немировский Е. Л. Начало книгопечатания на Украине. Иван Федоров. М., 1974. – 306 c.
20. Корнєйчик І. Історія української бібліографії, Київ 1971. – 314 c.
21. Франко І. Зібрання творів. У 50 т., т. 41, Київ 1984. - 502с. .
22. Українська поезія: Кінець XVI — початок XVII ст. / Упорядники В. П. Колосова, В. І. Крекотень. – К.: Наук. думка. - 1978. – 431 с.
23. Крекотень В. Вибрані праці, Київ 1999. - 256 c.
24. Ісаєвич Я.Д. “Літературна спадщина Івана Федорова” Львів, “Вища школа”, 1989. - 191с.
25. Білас Л. Ґутенберґ і Федоров // Сучасність, 1965, 3, 154 с.
26. Wynar L. History of Early Ukrainian Printing, p. 65; Винар Л. Історія. – 132 c.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?