|
ЦЕНА:
96 грн.
|
|
|
|
ЦЕНА:
221 руб.
|
|
|
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Порядок і основні етапи створення субєктів господарського права (ID работы: 1361) |
| Направление: | Право |
| Предмет: | Хозяйственное право |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 46 |
| Год защиты: | 2011 |
| Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
Розділ 1. Законодавче визначення суб'єктів господарювання, порядку їх утворення
1.1. Поняття суб'єкта господарювання
1.2. Правова регламентація утворення суб'єкта господарювання
2.3. Документи, необхідні для реєстрації суб'єкта господарювання
2.4. Порядок реєстрації в інших державних установах, що здійснюється після державної реєстрації з метою легалізації діяльності
Розділ 2. Види суб'єктів господарського права
2.1. Підприємства та їх організаційні форми
2.2. Державні та комунальні підприємства
2.3. Господарські товариства
2.4. Підприємства колективної власності
2.5. Приватні підприємства. Інші види підприємств
2.6. Об'єднання підприємств
2.7. Громадяни як суб'єкти господарювання
Висновок
Список використаних джерел
Розділ 1. Законодавче визначення суб'єктів господарювання, порядку їх утворення
1.1. Поняття суб'єкта господарювання
1.2. Правова регламентація утворення суб'єкта господарювання
2.3. Документи, необхідні для реєстрації суб'єкта господарювання
2.4. Порядок реєстрації в інших державних установах, що здійснюється після державної реєстрації з метою легалізації діяльності
Розділ 2. Види суб'єктів господарського права
2.1. Підприємства та їх організаційні форми
2.2. Державні та комунальні підприємства
2.3. Господарські товариства
2.4. Підприємства колективної власності
2.5. Приватні підприємства. Інші види підприємств
2.6. Об'єднання підприємств
2.7. Громадяни як суб'єкти господарювання
Висновок
Список використаних джерел
Введение
Вступ
Історія світового економічного розвитку свідчить, що в умовах ускладнення господарсько-економічних відносин, науково-технічної революції, глобальних соціальних проблем неможливим стає функціонування на практиці у чистому вигляді ні ринкового механізму, ні суцільно одержавленої економічної системи. Отримує своє вираження об’єктивна потреба стимулювати приватну ініціативу шляхом забезпечення законних приватних інтересів учасників господарського життя, а з іншого - попередити негативні прояви такої ініціативи і, відповідно, забезпечити врахування і захист публічних інтересів. Ринок і державне регулювання економічних відносин, приватні і публічні відносини стали взаємообумовленими та взаємопов’язаними.
Становлення та розвиток ринкових відносин у змішаній економіці Україні, створення інфраструктури ринку, поява нових організаційно-правових форм господарювання, включення економіки України у світовий комерційний оборот вимагають переосмислення теоретичних основ діяльності підприємств як суб’єктів господарювання.
Суб’єкти господарського права як учасники економічних відносин є провідниками, які поєднують особисті інтереси з суспільними. Удосконалення правового статусу суб’єктів господарського права та підвищення ефективності їх господарювання є невід’ємним елементом стратегії розвитку правової системи України.
На сьогодні велика кількість видів та організаційно-правових форм суб’єктів господарювання породжують на практиці безліч питань щодо визначення особливостей їх правового статусу і, відповідно, застосування певних положень чинного законодавства України.
Правовий статус суб’єктів господарського права регулюють Господарський та Цивільний кодекси України, що вступили в дію з 1 січня 2004 року, Закони України «Про господарські товариства» (від 19 вересня 1991 року), «Про кооперацію» (вiд 10 липень 2003), інші закони та численні підзаконні нормативно-правові акти, які враховують особливості положення певних видів суб’єктів господарювання.
Прийняття Господарського кодексу України як кодифікованого нормативно-правового акту слугувало подальшому розвитку законодавства, поєднанню приватноправових методів правового регулювання на паритетних засадах з публічно-правовими, однак прийняття Господарського кодексу України не вирішило всіх проблем, пов’язаних з правовим положенням суб’єктів господарювання. У правовому регулюванні статусу підприємств та їх діяльності є певні недоліки, неузгодженість, які вказують на доцільність комплексного наукового дослідження проблем правового положення підприємств як суб’єктів господарювання.
Заслуговують на увагу роботи вчених, присвячені правовому статусу господарюючих суб’єктів, стану та проблемам господарського законодавства України, а саме: О.Г. Апанасюк, І.А. Балюка, І.В. Булгакова, А.А. Бутирського, З.С. Варналія, О.М. Вінника, В.М. Гайворовського, Л.В. Голяк, Л.А. Жука, І.Л. Жука, Г.Л. Знаменського, Ю.М. Крупки, О.О. Мельника, В.С. Мілаша, П.О. Повара, А.Я. Пилипенка, Б.М. Полякова, В.С. Щербини, О.Г. Юшкевич та багатьох інших дослідників.
Вищевикладеним зумовлюється актуальність теми курсової роботи.
Мета цієї роботи — порядок і основні етапи створення суб’єктів господарського права, висвітлити їх правові ознаки на основі комплексного аналізу господарського законодавства, практики його застосування та відповідних теоретичних засад.
Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
- дослідити сутність суб’єкта господарського права;
- визначити види та основні організаційно-правової форми суб’єктів господарського права;
- проаналізувати особливості утворення та припинення суб’єктів господарювання, а також відповідну державну реєстрацію цих подій.
Об’єктом курсового дослідження є сукупність господарських відносини, що виникають в процесі створення, функціонування та припинення суб’єктів господарського права.
Предметом дослідження є правовий статус суб’єктів господарювання.
Практичне значення результатів проведеного курсового дослідження полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться у ньому, можуть бути використані для подальшого удосконалення господарського законодавства щодо правового статусу суб’єктів господарювання. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розробок цієї проблематики.
Курсова робота виконана на 75 аркушах друкованого тексту, складається зі вступу, 3 розділів, висновків та списку використаної літератури.
Історія світового економічного розвитку свідчить, що в умовах ускладнення господарсько-економічних відносин, науково-технічної революції, глобальних соціальних проблем неможливим стає функціонування на практиці у чистому вигляді ні ринкового механізму, ні суцільно одержавленої економічної системи. Отримує своє вираження об’єктивна потреба стимулювати приватну ініціативу шляхом забезпечення законних приватних інтересів учасників господарського життя, а з іншого - попередити негативні прояви такої ініціативи і, відповідно, забезпечити врахування і захист публічних інтересів. Ринок і державне регулювання економічних відносин, приватні і публічні відносини стали взаємообумовленими та взаємопов’язаними.
Становлення та розвиток ринкових відносин у змішаній економіці Україні, створення інфраструктури ринку, поява нових організаційно-правових форм господарювання, включення економіки України у світовий комерційний оборот вимагають переосмислення теоретичних основ діяльності підприємств як суб’єктів господарювання.
Суб’єкти господарського права як учасники економічних відносин є провідниками, які поєднують особисті інтереси з суспільними. Удосконалення правового статусу суб’єктів господарського права та підвищення ефективності їх господарювання є невід’ємним елементом стратегії розвитку правової системи України.
На сьогодні велика кількість видів та організаційно-правових форм суб’єктів господарювання породжують на практиці безліч питань щодо визначення особливостей їх правового статусу і, відповідно, застосування певних положень чинного законодавства України.
Правовий статус суб’єктів господарського права регулюють Господарський та Цивільний кодекси України, що вступили в дію з 1 січня 2004 року, Закони України «Про господарські товариства» (від 19 вересня 1991 року), «Про кооперацію» (вiд 10 липень 2003), інші закони та численні підзаконні нормативно-правові акти, які враховують особливості положення певних видів суб’єктів господарювання.
Прийняття Господарського кодексу України як кодифікованого нормативно-правового акту слугувало подальшому розвитку законодавства, поєднанню приватноправових методів правового регулювання на паритетних засадах з публічно-правовими, однак прийняття Господарського кодексу України не вирішило всіх проблем, пов’язаних з правовим положенням суб’єктів господарювання. У правовому регулюванні статусу підприємств та їх діяльності є певні недоліки, неузгодженість, які вказують на доцільність комплексного наукового дослідження проблем правового положення підприємств як суб’єктів господарювання.
Заслуговують на увагу роботи вчених, присвячені правовому статусу господарюючих суб’єктів, стану та проблемам господарського законодавства України, а саме: О.Г. Апанасюк, І.А. Балюка, І.В. Булгакова, А.А. Бутирського, З.С. Варналія, О.М. Вінника, В.М. Гайворовського, Л.В. Голяк, Л.А. Жука, І.Л. Жука, Г.Л. Знаменського, Ю.М. Крупки, О.О. Мельника, В.С. Мілаша, П.О. Повара, А.Я. Пилипенка, Б.М. Полякова, В.С. Щербини, О.Г. Юшкевич та багатьох інших дослідників.
Вищевикладеним зумовлюється актуальність теми курсової роботи.
Мета цієї роботи — порядок і основні етапи створення суб’єктів господарського права, висвітлити їх правові ознаки на основі комплексного аналізу господарського законодавства, практики його застосування та відповідних теоретичних засад.
Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
- дослідити сутність суб’єкта господарського права;
- визначити види та основні організаційно-правової форми суб’єктів господарського права;
- проаналізувати особливості утворення та припинення суб’єктів господарювання, а також відповідну державну реєстрацію цих подій.
Об’єктом курсового дослідження є сукупність господарських відносини, що виникають в процесі створення, функціонування та припинення суб’єктів господарського права.
Предметом дослідження є правовий статус суб’єктів господарювання.
Практичне значення результатів проведеного курсового дослідження полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться у ньому, можуть бути використані для подальшого удосконалення господарського законодавства щодо правового статусу суб’єктів господарювання. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розробок цієї проблематики.
Курсова робота виконана на 75 аркушах друкованого тексту, складається зі вступу, 3 розділів, висновків та списку використаної літератури.
Заключение
Висновок
Таким чином, проведений аналіз суб’єктів господарювання, їх співвідношення із такими поняттями як господарська діяльність, та суб’єкти господарського права можна зробити такі висновки:
Суб'є́кт господарюва́ння — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю; будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб'єктами господарювання, група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності.
Для участі в господарській діяльності будь-який суб'єкт господарювання повинен бути наділений необхідними для цього правами і обов'язками. Без цього він не може виконати завдань, що стоять перед ним, реалізувати покладені функції і досягти поставлених цілей; головне – суб'єктом господарського права є майново-відособлена організація або окремий громадянин (фізична особа), що легітимують в організаційно-правовій формі, що допускається законом для здійснення господарської діяльності і керівництва нею, наділені необхідними для цього правами і обов'язками і що несуть відповідальність за результати господарювання.
Ми детально, по пунктам, розглянули положення, статті та порядок документування для створення суб’єкта господарювання. Чинне законодавство надає власникові право використовувати майно, що належить йому, включаючи і засоби виробництва, для здійснення самостійної підприємницької діяльності або для підстави суб'єкта господарювання, зокрема із статусом юридичної особи. Закріплення в законодавстві подібного права власника особливо важливе в умовах ринкової економіки. Це дозволяє, обмежити ризик власника на випадок невдалого вкладення капіталу та диверсифікувати ризик засновника, оскільки закон, як правило, не забороняє йому брати участь в створенні декількох суб'єктів господарювання; реалізувати принцип роздільної відповідальності засновника і установленого їм господарюючого суб'єкта.
Опрацювавши і дослідивши управління процесом створення суб'єкта господарювання можна зробити наступні висновки:
Технологія створення господарювання незалежно охоплює ряд послідовних етапів.
Усі суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та правового режиму майна підлягають обов'язковій державній реєстрації, крім випадків, що прямо встановлюються положеннями Господарського кодексу України. Так, не підлягають державній реєстрації відокремлені структурні підрозділи юридичних осіб, наділені господарською компетенцією, промислово-фінансові групи.
Державна реєстрація суб'єкта господарювання - це процес легітимації такого суб'єкта, що здійснюється шляхом включення (внесення) запису про суб'єкта в державний реєстр з видачею зареєстрованому суб'єкту офіційного свідоцтва про державну реєстрацію.
Метою державної реєстрації є: забезпечення державного обліку всіх суб'єктів господарювання; збір та підтвердження достовірних даних про їх правове, майнове та організаційне становище; здійснення первинного контролю за легітимністю виникнення, зміни та припинення правового статусу суб'єкта господарювання; запобігання неправомірному використанню суб'єктом - юридичною особою у своїй назві найменувань державних органів та органів місцевого самоврядування та похідних від них найменувань, найменувань вже зареєстрованих суб'єктів; чітка ідентифікація (індивідуалізація) суб'єкта у господарському обороті; отримання суб'єктом господарської компетенції.
Установчі документи суб'єкта господарювання – документи встановленої законом форми, згідно з якими суб'єкт господарювання виникає і діє як суб'єкт права, які регулюють порядок, умови узгодженої діяльності засновників, а також визначають правовий статус створюваного суб'єкта господарювання – господарської організації. На підставі установчих документів створюються лише суб'єкти господарювання – господарські організації. Обрана засновниками організаційно-правова форма суб'єкта господарювання грає визначальну роль у встановленні правового статусу суб'єкта господарювання, складу і змісту його установчих документів, комплексу його прав та обов'язків, визначенні його відносин із засновниками та засновників між собою, встановленні інших важливих положень щодо його існування.
Установчі документи суб'єкта господарювання, їх затвердження слід сприймати не ізольовано, а в аспекті загальної процедури створення суб'єкта господарювання - юридичної особи, яка, у свою чергу, повинна розглядатися не як одномоментна реєстрація, а як фактичний (юридичний) склад, кінцевою метою якого є формування в суб'єкта господарювання – юридичної особи господарської правосуб'єктності. Цей процес являє собою регламентовану нормативно-правовими актами послідовність організаційно-господарських відносин, серед яких затвердження установчих документів є невід'ємним елементом, тобто одним з юридичних фактів.
В ході вивчення цього питання було досліджено існуючу нормативно-правову базу - кодекси, закони, постанови Кабінет Міністрів України, укази, Постанови та роз'яснення Антимонопольного комітету та роз'яснення вищих органів влади, наукову літературу. Дослідженні даної джерелової бази дало змогу розкрити сутність суб'єктів господарювання, правові особливості його створення, зробити аналіз чинного законодавства, виявити його позитивні та негативні сторони.
Таким чином, проведений аналіз суб’єктів господарювання, їх співвідношення із такими поняттями як господарська діяльність, та суб’єкти господарського права можна зробити такі висновки:
Суб'є́кт господарюва́ння — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю; будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб'єктами господарювання, група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності.
Для участі в господарській діяльності будь-який суб'єкт господарювання повинен бути наділений необхідними для цього правами і обов'язками. Без цього він не може виконати завдань, що стоять перед ним, реалізувати покладені функції і досягти поставлених цілей; головне – суб'єктом господарського права є майново-відособлена організація або окремий громадянин (фізична особа), що легітимують в організаційно-правовій формі, що допускається законом для здійснення господарської діяльності і керівництва нею, наділені необхідними для цього правами і обов'язками і що несуть відповідальність за результати господарювання.
Ми детально, по пунктам, розглянули положення, статті та порядок документування для створення суб’єкта господарювання. Чинне законодавство надає власникові право використовувати майно, що належить йому, включаючи і засоби виробництва, для здійснення самостійної підприємницької діяльності або для підстави суб'єкта господарювання, зокрема із статусом юридичної особи. Закріплення в законодавстві подібного права власника особливо важливе в умовах ринкової економіки. Це дозволяє, обмежити ризик власника на випадок невдалого вкладення капіталу та диверсифікувати ризик засновника, оскільки закон, як правило, не забороняє йому брати участь в створенні декількох суб'єктів господарювання; реалізувати принцип роздільної відповідальності засновника і установленого їм господарюючого суб'єкта.
Опрацювавши і дослідивши управління процесом створення суб'єкта господарювання можна зробити наступні висновки:
Технологія створення господарювання незалежно охоплює ряд послідовних етапів.
Усі суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та правового режиму майна підлягають обов'язковій державній реєстрації, крім випадків, що прямо встановлюються положеннями Господарського кодексу України. Так, не підлягають державній реєстрації відокремлені структурні підрозділи юридичних осіб, наділені господарською компетенцією, промислово-фінансові групи.
Державна реєстрація суб'єкта господарювання - це процес легітимації такого суб'єкта, що здійснюється шляхом включення (внесення) запису про суб'єкта в державний реєстр з видачею зареєстрованому суб'єкту офіційного свідоцтва про державну реєстрацію.
Метою державної реєстрації є: забезпечення державного обліку всіх суб'єктів господарювання; збір та підтвердження достовірних даних про їх правове, майнове та організаційне становище; здійснення первинного контролю за легітимністю виникнення, зміни та припинення правового статусу суб'єкта господарювання; запобігання неправомірному використанню суб'єктом - юридичною особою у своїй назві найменувань державних органів та органів місцевого самоврядування та похідних від них найменувань, найменувань вже зареєстрованих суб'єктів; чітка ідентифікація (індивідуалізація) суб'єкта у господарському обороті; отримання суб'єктом господарської компетенції.
Установчі документи суб'єкта господарювання – документи встановленої законом форми, згідно з якими суб'єкт господарювання виникає і діє як суб'єкт права, які регулюють порядок, умови узгодженої діяльності засновників, а також визначають правовий статус створюваного суб'єкта господарювання – господарської організації. На підставі установчих документів створюються лише суб'єкти господарювання – господарські організації. Обрана засновниками організаційно-правова форма суб'єкта господарювання грає визначальну роль у встановленні правового статусу суб'єкта господарювання, складу і змісту його установчих документів, комплексу його прав та обов'язків, визначенні його відносин із засновниками та засновників між собою, встановленні інших важливих положень щодо його існування.
Установчі документи суб'єкта господарювання, їх затвердження слід сприймати не ізольовано, а в аспекті загальної процедури створення суб'єкта господарювання - юридичної особи, яка, у свою чергу, повинна розглядатися не як одномоментна реєстрація, а як фактичний (юридичний) склад, кінцевою метою якого є формування в суб'єкта господарювання – юридичної особи господарської правосуб'єктності. Цей процес являє собою регламентовану нормативно-правовими актами послідовність організаційно-господарських відносин, серед яких затвердження установчих документів є невід'ємним елементом, тобто одним з юридичних фактів.
В ході вивчення цього питання було досліджено існуючу нормативно-правову базу - кодекси, закони, постанови Кабінет Міністрів України, укази, Постанови та роз'яснення Антимонопольного комітету та роз'яснення вищих органів влади, наукову літературу. Дослідженні даної джерелової бази дало змогу розкрити сутність суб'єктів господарювання, правові особливості його створення, зробити аналіз чинного законодавства, виявити його позитивні та негативні сторони.
Литература
Список використаних джерел
1. Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua
Кодекси України
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
3. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Закони України
4. Закон України «Про захист економічної конкуренції» вiд 11.01.2001 № 2210-III. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
5. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» вiд 26.11.1993 № 3659-XII. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
6. Закон України «Про господарські товариства» вiд 19.09.1991 № 1576-XII. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
7. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» вiд 15.05.2003 № 755-IV. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
8. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» вiд 23.04.1991 № 987-XII. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
9. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вiд 30.06.1999 № 784-XIV. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
10. Закон України «Про підприємництво» вiд 07.02.1991 № 698-XII. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
11. Закон України «Про кооперацію» вiд 10.07.2003 № 1087-IV. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
12. Закон України «Про фермерське господарство» вiд 19.06.2003 № 973-IV. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
13. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» вiд 10.04.1992 № 2269-XII. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
14. Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» вiд 21.11.1995 № 437/95-ВР. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Декрети Кабінету Міністрів України
15. Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій. Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 48-93. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua
Постанови Кабінету Міністрів України
16. Про внесення змін до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. Затв. Кабінетом Міністрів України вiд 22.06.2005 № 499. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади
17. Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання. Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19 лютого 2002 року N 33-р. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
18. Про затвердження Положення про порядок поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць. Затв. Накозам Міністервства економіки України, Міністерством статистики України, Антимонопольним комітетом України вiд 20.04.1994 № 43/79/5. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
19. Про затвердження Порядку прийняття рішення про необхідність реорганізації об'єкта приватизації. Затв. Антимонопольним комітетом, Фондом державного майна вiд 02.12.1997 № 88/01/1358. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
20. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах. Затв. Національним банком України вiд 12.11.2003 № 492. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
Наукова література та періодичні видання
21. Апанасюк О.Г. Державна реєстрація фізичних осіб-підприємців: мета та завдання // Право і безпека. – 2006. – № 5’1. – 113с.
22. Балюк І.А. Господарське процесуальне право: навч. посібник / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана". - К. : КНЕУ, 2008. - 224с.
23. Булгакова І.В. Господарське право України: Навч. посіб. / Академія адвокатури України. - К. : Прецедент, 2006. - 347с.
24. Безбабіна О.Поняття і класифікація гарантій реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність // Юстиніан, №7 2006р.
25. Варналій З. С., Волянська Г. М., Кампо В. М., Ковтунець В. В., Копченко І. М. Політико-правове регулювання підприємництва в Україні: теорія і практика. - К.: Знання України, 2005. - 379с.
26. Великий Ю.М., Прохорова В.В., Косарева В.В., прохарова Ю.В. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: Науково-практичний коментар. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. - 448 с.
27. Вінник О.М. Господарське право: навч. посіб.. - 2-ге вид., змінене та доп. - К. : Правова єдність, 2009. - 766с.
28. Гайворонський В.М., Жушман В.П. Господарське право України: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х.: Право, 2005. - 384с.
29. Голяк Л.В. Господарське право: Навч.-метод. посібник / Міжрегіональна академія управління персоналом. - К. : МАУП, 2006. - 194с.
30. Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М., Бєлік Ю.В. Господарське право України: навч. посіб. / Олена Миколаївна Неживець (відп.ред.). - К.: Кондор, 2007. - 718c.
31. Знаменський Г.Л., Щербини В.С.; Кол. Авт.: О.А. Беляневич, О.М. Вінник, В.С. Щербина та ін. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е вид., перероб. і допов. - За заг. ред - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 720с.
32. Крупка Ю.М. Господарське право України: навч. посібник для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна" / Н.Р. Малишева (ред.). - К. : Університет "Україна", 2007. - 342с.
33. Мельник О.О. Господарське право: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т - К.: КНЕУ, 2005. - 212с.
34. . Мілаш В.С. Господарське право: курс лекцій: у 2 ч. - Х.: Право, 2008. - 496с.
35. Повар П.О. Ліквідація неплатоспроможних підприємств: актуальні проблеми правового регулювання // Вісник господарського судочинства. - 2008. - № 1. – 152с.
36. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право: Курс лекцій. - К.: Вентурі, 2006. - 287с.
37. Поляков Б.М. Удосконалення правового регулювання відносин неплатоспроможності (банкрутства) в Україні // Право України. - 2008. - № 10. – 72с.
38. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. – 2 - е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 529 с.
39. Щербина В.С. Cуб`єкти господарського права: монографія. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 264c.
40. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. - 3.вид., перероб. і доп. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 653с.
41. Щербина В. С., Пронська Г. В., Вінник О. М., Белянкевич О. А., Повар П. О. Господарське право: Практикум. Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: Юрінком Інтер, 2006. -319с.
42. Юшкевич О.Г. Суб’єкти провадження в справах про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців // Актуальні проблеми державного управління: Збіник наукових праць. – Харків: Вид-во ХарРІНАДУ „Магістр”, 2007. – 180с.
1. Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua
Кодекси України
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
3. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Закони України
4. Закон України «Про захист економічної конкуренції» вiд 11.01.2001 № 2210-III. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
5. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» вiд 26.11.1993 № 3659-XII. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
6. Закон України «Про господарські товариства» вiд 19.09.1991 № 1576-XII. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
7. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» вiд 15.05.2003 № 755-IV. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
8. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» вiд 23.04.1991 № 987-XII. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
9. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вiд 30.06.1999 № 784-XIV. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
10. Закон України «Про підприємництво» вiд 07.02.1991 № 698-XII. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
11. Закон України «Про кооперацію» вiд 10.07.2003 № 1087-IV. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
12. Закон України «Про фермерське господарство» вiд 19.06.2003 № 973-IV. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
13. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» вiд 10.04.1992 № 2269-XII. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
14. Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» вiд 21.11.1995 № 437/95-ВР. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Декрети Кабінету Міністрів України
15. Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій. Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 48-93. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua
Постанови Кабінету Міністрів України
16. Про внесення змін до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. Затв. Кабінетом Міністрів України вiд 22.06.2005 № 499. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади
17. Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання. Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19 лютого 2002 року N 33-р. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
18. Про затвердження Положення про порядок поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць. Затв. Накозам Міністервства економіки України, Міністерством статистики України, Антимонопольним комітетом України вiд 20.04.1994 № 43/79/5. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
19. Про затвердження Порядку прийняття рішення про необхідність реорганізації об'єкта приватизації. Затв. Антимонопольним комітетом, Фондом державного майна вiд 02.12.1997 № 88/01/1358. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
20. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах. Затв. Національним банком України вiд 12.11.2003 № 492. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua
Наукова література та періодичні видання
21. Апанасюк О.Г. Державна реєстрація фізичних осіб-підприємців: мета та завдання // Право і безпека. – 2006. – № 5’1. – 113с.
22. Балюк І.А. Господарське процесуальне право: навч. посібник / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана". - К. : КНЕУ, 2008. - 224с.
23. Булгакова І.В. Господарське право України: Навч. посіб. / Академія адвокатури України. - К. : Прецедент, 2006. - 347с.
24. Безбабіна О.Поняття і класифікація гарантій реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність // Юстиніан, №7 2006р.
25. Варналій З. С., Волянська Г. М., Кампо В. М., Ковтунець В. В., Копченко І. М. Політико-правове регулювання підприємництва в Україні: теорія і практика. - К.: Знання України, 2005. - 379с.
26. Великий Ю.М., Прохорова В.В., Косарева В.В., прохарова Ю.В. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: Науково-практичний коментар. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. - 448 с.
27. Вінник О.М. Господарське право: навч. посіб.. - 2-ге вид., змінене та доп. - К. : Правова єдність, 2009. - 766с.
28. Гайворонський В.М., Жушман В.П. Господарське право України: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х.: Право, 2005. - 384с.
29. Голяк Л.В. Господарське право: Навч.-метод. посібник / Міжрегіональна академія управління персоналом. - К. : МАУП, 2006. - 194с.
30. Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М., Бєлік Ю.В. Господарське право України: навч. посіб. / Олена Миколаївна Неживець (відп.ред.). - К.: Кондор, 2007. - 718c.
31. Знаменський Г.Л., Щербини В.С.; Кол. Авт.: О.А. Беляневич, О.М. Вінник, В.С. Щербина та ін. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е вид., перероб. і допов. - За заг. ред - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 720с.
32. Крупка Ю.М. Господарське право України: навч. посібник для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна" / Н.Р. Малишева (ред.). - К. : Університет "Україна", 2007. - 342с.
33. Мельник О.О. Господарське право: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т - К.: КНЕУ, 2005. - 212с.
34. . Мілаш В.С. Господарське право: курс лекцій: у 2 ч. - Х.: Право, 2008. - 496с.
35. Повар П.О. Ліквідація неплатоспроможних підприємств: актуальні проблеми правового регулювання // Вісник господарського судочинства. - 2008. - № 1. – 152с.
36. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право: Курс лекцій. - К.: Вентурі, 2006. - 287с.
37. Поляков Б.М. Удосконалення правового регулювання відносин неплатоспроможності (банкрутства) в Україні // Право України. - 2008. - № 10. – 72с.
38. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. – 2 - е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 529 с.
39. Щербина В.С. Cуб`єкти господарського права: монографія. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 264c.
40. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. - 3.вид., перероб. і доп. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 653с.
41. Щербина В. С., Пронська Г. В., Вінник О. М., Белянкевич О. А., Повар П. О. Господарське право: Практикум. Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: Юрінком Інтер, 2006. -319с.
42. Юшкевич О.Г. Суб’єкти провадження в справах про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців // Актуальні проблеми державного управління: Збіник наукових праць. – Харків: Вид-во ХарРІНАДУ „Магістр”, 2007. – 180с.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?