Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   42 грн.
ЦЕНА:   94 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Політичні партії України   (ID работы: 1183)

Направление: Гуманитарные предметы
Предмет: Политология
Тип работы: Контрольная работа
Число страниц: 13
Год защиты: 2009
Язык: Украинский
Содержание
Вступ.
1. Поняття політичних партій.
2. Функції політичних партій.
3. Основні різновиди партійних систем.
Висновок.

Список використаної літератури.
Введение
Невід’ємною частиною політичної системи сучасного демократичного суспільства є політичні партії. Політична партія - це організація, що об’єднує на добровільній основі найактивніших представників тих чи інших класів, соціальних верств та груп. Основним призначенням партії є політична освіта мас та надання цілеспрямованого й організованого характеру діям цих мас для захисту власних інтересів. Як свідчить історична практика, політичні партії в усіх країнах створювалися як інструмент боротьби за владу та перенесення інтересів різних ідейно-політичних течій у реальну політику держави. Звідси випливає й головна мета їхньої діяльності – захист соціально-політичних інтересів певних груп населення. Саме заради реалізації цих інтересів і ведеться боротьба за завоювання й утримання влади.
В сучасній Україні ідеї політичного плюралізму і багатопартійна політична система дістала своє закріплення на конституційному рівні, який виражається в признанні права громадян на об’єднання в політичні партії і громадські організації, організації суспільного життя. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної свободи громадян, приймають участь у виборах. Крім Конституції статус політичних партій в Україні закріплено в Законі України “Про об’єднання громадян”, в виборчому законодавстві.
Згідно з ст.2 Закону України “Про об’єднання громадян” політична партія є об’єднання громадян – стронників визначеної загальнонаціональної програми загального розвитку, яка має за головну мету участь у розробці державної політики, формування органів влади, місцевого самоврядування і представництво о їх складі.
Партії, як правило, не однорідні і мають усередині групи - фракції, які висувають програми, трохи відмінні від загальнопартійної. Існування в партії різних фракцій робить її політику більш гнучкою, оскільки допомагає їй зберігати свій вплив серед різних груп населення. Політика партії розробляється в ході внутрішньопартійної політичної боротьби між різними фракціями і течіями. Керівні органи багатьох партій складаються на основі представництва від різних фракцій.
Заключение
Становлення політичних партій і громадських рухів в Україні відбувається за надзвичайно складних умов. Тривала економічна криза, крах попередніх суспільних ідеалів, які поділяла значна частина населення нашої держави, призводять до стрімкого зростання соціальної напруженості в суспільстві, дискредитують в очах певної категорії громадян політичні цінності. Як свідчать проведені різними соціологічними службами дослідження суспільної думки, більшість населення є байдужою до політики і політиків. Нині в Україні склалася досить парадоксальна ситуація, коли тільки зареєстрованих політичних партій налічується вже понад 100, але жодна з них немає достатнього впливу в загальнодержавному масштабі. Значна кількість зареєстрованих Міністерством юстиції політичних партій поки ще не стали міцними організаціями, які б спромоглися виражати й захищати інтереси різних верств населення. Ці партії ще не здатні вести за собою маси, здобути сталу соціальну базу та справити помітний вплив на суспільство.
Одна з причин цього – негативний образ партій у масовій свідомості. Як свідчать соціологічні дослідження, 63% опитаних уважають, що політичні партії в Україні є насамперед об’єднаннями людей, які прагнуть влади. Безумовно, прихід до влади законним шляхом є метою будь-якої політичної партії. Але тривожить те, що 34% опитаних уважають партії організаціями, далекими від реальних проблем народу, і тільки 17% - такими, що обстоюють його інтереси; 20% навіть убачають у партіях організації, що виконують волю мафії, і тільки 17% - організації, діяльність яких сприяє розвитку демократії і політичної стабільності в Україні; 11% упевнені, що діяльність партій дестабілізує становище в державі.
Тим часом, реалізація групового інтересу потребує влади. З цього боку всі складові “партії влади” тотожні, всі вони намагаються розширити коло своїх прихильників, не шкодуючи коштів на засоби масової інформації і не гребуючи будь-якими методами дискредитації конкурентів.
Багатопартійність в Україні почала запроваджуватися тоді, коли у країнах традиційної демократії місце, роль, функції, характер партій піддавалися суцільній ревізії. В розвинутих країнах партії вже давно перестали бути виразниками інтересів певних класів або соціальних груп. Взагалі постіндустріальні суспільства відзначаються послабленням соціальної конфліктності, спадом інтересу до класових цінностей і зростанням – до цінностей загальнолюдських.
Наслідком цього є поступова трансформація партій з так званих кадрових, ядро яких становлять партійні представники в органах влади та низові функціонери, у партії масові, універсальні - у так звані партії виборців. Своїм завданням вони вбачають об’єднання людей незалежно від їхніх класових, соціальних, професійних, релігійних та інших інтересів, тобто об’єднання на ґрунті спільних цілей.
Литература
1. Гейда О.В.Теоретичні підходи до класифікації функцій політичних партій // Право і безпека. – 2005. – Т. 4. - № 2 – С. 13 – 15.
2. Гейда О.В. Політичні партії та громадські організації: проблеми взаємодії // Наше право. – 2004. - № 4. – С. 8 – 11.
3. Гейда О.В. Поняття політичної партії як правового інституту та її ознаки // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Вип. 11. – 2002. – С. 306 – 309.
4. Гейда О.В. Правова регламентація організаційної побудови політичних партій в Україні // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Вип.20. - 2002. – С. 268 – 272.
5. Кремень В., Ткаченко В. – Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. – К., 1998. – с. 325-327.
6. Новічков Г. В. Громадські об’єднання і рухи // Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – 2-ге вид., перероб і доп. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – С. 286 – 295.
Другие работы этого направления
Середньовічна політична думка
Основи теорії політичної системи суспільства
Версальско-Вашингтонская система международных отношений
Іміджева політика з використанням конфліктних технологій
1. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни. 2. Конституційні засади сучасної політичної системи України. 3. Принцип поділу влади, його необхідність і механізм реалізації.
Політична система суспільства
Політична влада
Зовнішня політика України
Політична культура
Політичний розвиток
Політологічний практикум
Правове становище та роль держави в політичній системі суспільства
Політична партія УНА-УНСО
Політичний дискурс боротьби з корупцією в сучасній Україні
Референдум, демократія та плебісцит в Україні та Зарубіжних країнах
Особливості політичих систем України: історія та сучасність
ЯКА ВЛАДА ПОТРІБНА УКРАЇН
Політологія шпори
Типологія політичних систем
Предмет, система, методи політології
Політичні ідеї раннього Християнства
Основні елементи політичної культури: ЄС та Україна
Політологія як наука про політику
Народна ініціатива