ЦЕНА:
80 грн.
|
|
|
ЦЕНА:
182 руб.
|
|
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
Тема работы: | Якість товару на підприємстві (ID работы: 1166) |
Направление: | Маркетинг |
Предмет: | Маркетинг |
Тип работы: | Дипломная работа |
Число страниц: | 66 |
Год защиты: | 2011 |
Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи управління якістю товарів на підприємстві.
1.1. Основні поняття і визначення у сфері управління якістю товарів на підприємстві
1.2. Фактори, що обумовлюють якість продукції
1.3. Система управління якістю товарів на підприємстві
1.4. Міжнародні та державні стандарти управління якістю та забезпечення якості
Розділ 2. Управління якістю товарів на ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів»
2.1. Загальна характеристика ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів»
2.2. Діяльність комерційних служб на підприємстві
2.3. Система управління якістю товарів на ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів»
Розділ 3. Шляхи удосконалення системи управління якістю товарів на ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів»
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Розділ 1. Теоретичні основи управління якістю товарів на підприємстві.
1.1. Основні поняття і визначення у сфері управління якістю товарів на підприємстві
1.2. Фактори, що обумовлюють якість продукції
1.3. Система управління якістю товарів на підприємстві
1.4. Міжнародні та державні стандарти управління якістю та забезпечення якості
Розділ 2. Управління якістю товарів на ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів»
2.1. Загальна характеристика ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів»
2.2. Діяльність комерційних служб на підприємстві
2.3. Система управління якістю товарів на ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів»
Розділ 3. Шляхи удосконалення системи управління якістю товарів на ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів»
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Введение
В умовах розбудови України як правової держави особливої актуальності набуває роль і значення правового регулювання суспільних відносин. Адже головною ознакою моделі держави, що характеризується як правова, виступає ознака високої правової урегульованості суспільних відносин.
Захист інтересів і прав споживачів неможливий без забезпечення гарантії отримання товарів і послуг високого рівня якості. В умовах «суспільства масового споживання» якість стала основним критерієм, який впливає на поведінку споживача під час здійснення покупки або отримання послуги. Це – з одного боку. З іншого – тільки виготовлення конкурентоспроможної , високоякісної продукції може забезпечити підприємству або фірмі стабільне існування. Шлях до успіху на сучасному ринку йде завдяки використанню передових технологій, модернізації обладнання, підготовки висококваліфікованих кадрів, застосування систем якості.
Розвиток ринкових відносин в Україні супроводжується насиченням ринку різноманітними товарами вітчизняного та іноземного виробництва, хоча не завжди вони мають належну якість. Низька купівельна спроможність пересічного українського споживача сприяє зростанню пропозиції дешевого товару, де за низькою ціною часто криється не насправді висока собівартість виробництва цього товару, а низька якість і сумнівне походження, про що свідчать скарги споживачів та перевірки державних організацій у справах захисту прав споживачів. І все-таки конкуренція товаровиробників, зростання купівельної спроможності, вимогливість споживачів та явність у них можливості вибору товарів (робіт, послуг) є тими ефективними, впливовими засобами, які приведуть до насичення ринку України високоякісними товарами.
«Право споживачів-громадян на придбання товарів належної якості в незалежній Україні стало одним із основних конституційних прав громадянин, реалізація якого вимагає встановлення певних гарантій» [3. 47]
Проголошення Конституцією України прав громадян на безпечне для життя й здоров’я довкілля та на інформацію про якість харчових продуктів і предметів побуту зобов’язує державу, органи місцевого самоврядування створити організаційно-правові, соціально-економічні та примусово-владні гарантії забезпечення цього права. Водночас усі громадяни і юридичні особи зобов’язані дотримувати встановлених щодо цього права правил. Таким чином, усі закони та інші нормативно-правові акти мають відповідати наведеній конституційній нормі. [13. 73]
Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на належну якість товарів, торговельного обслуговування, безпеку товарів та на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про кількість, якість, асортимент товарів. А в ст. 12 цього закону зазначено, що: споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виробник, виконавець) [1. 18].
Визначити зміст «права на належну якість» неможливо без розкриття самого поняття якості товару (продукції). Це водночас дає змогу визначити, що таке належна якість товару (продукції). В юридичній та економічній літературі радянського періоду дана проблема досліджується дуже активно. «За підрахунками вчених радянського періоду існувало близько 300 тлумачень якості продукції, яким ця проблема не вичерпується, що свідчить про неоднозначність поняття самої якості продукції. Проблема якості товарів (продукції) та її правового врегулювання зберігає свою актуальність і в умовах ринкових реформ, оскільки вирішення цієї проблеми дуже важливе для громадян-споживачів. Чинне законодавство поки що має прогалини і нечіткості з цього питання і потребує вдосконалення». Іваненко Л.М. цивільно-правові засади захисту прав споживачів (покупців). [3. 49]
Захист інтересів і прав споживачів неможливий без забезпечення гарантії отримання товарів і послуг високого рівня якості. В умовах «суспільства масового споживання» якість стала основним критерієм, який впливає на поведінку споживача під час здійснення покупки або отримання послуги. Це – з одного боку. З іншого – тільки виготовлення конкурентоспроможної , високоякісної продукції може забезпечити підприємству або фірмі стабільне існування. Шлях до успіху на сучасному ринку йде завдяки використанню передових технологій, модернізації обладнання, підготовки висококваліфікованих кадрів, застосування систем якості.
Розвиток ринкових відносин в Україні супроводжується насиченням ринку різноманітними товарами вітчизняного та іноземного виробництва, хоча не завжди вони мають належну якість. Низька купівельна спроможність пересічного українського споживача сприяє зростанню пропозиції дешевого товару, де за низькою ціною часто криється не насправді висока собівартість виробництва цього товару, а низька якість і сумнівне походження, про що свідчать скарги споживачів та перевірки державних організацій у справах захисту прав споживачів. І все-таки конкуренція товаровиробників, зростання купівельної спроможності, вимогливість споживачів та явність у них можливості вибору товарів (робіт, послуг) є тими ефективними, впливовими засобами, які приведуть до насичення ринку України високоякісними товарами.
«Право споживачів-громадян на придбання товарів належної якості в незалежній Україні стало одним із основних конституційних прав громадянин, реалізація якого вимагає встановлення певних гарантій» [3. 47]
Проголошення Конституцією України прав громадян на безпечне для життя й здоров’я довкілля та на інформацію про якість харчових продуктів і предметів побуту зобов’язує державу, органи місцевого самоврядування створити організаційно-правові, соціально-економічні та примусово-владні гарантії забезпечення цього права. Водночас усі громадяни і юридичні особи зобов’язані дотримувати встановлених щодо цього права правил. Таким чином, усі закони та інші нормативно-правові акти мають відповідати наведеній конституційній нормі. [13. 73]
Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на належну якість товарів, торговельного обслуговування, безпеку товарів та на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про кількість, якість, асортимент товарів. А в ст. 12 цього закону зазначено, що: споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виробник, виконавець) [1. 18].
Визначити зміст «права на належну якість» неможливо без розкриття самого поняття якості товару (продукції). Це водночас дає змогу визначити, що таке належна якість товару (продукції). В юридичній та економічній літературі радянського періоду дана проблема досліджується дуже активно. «За підрахунками вчених радянського періоду існувало близько 300 тлумачень якості продукції, яким ця проблема не вичерпується, що свідчить про неоднозначність поняття самої якості продукції. Проблема якості товарів (продукції) та її правового врегулювання зберігає свою актуальність і в умовах ринкових реформ, оскільки вирішення цієї проблеми дуже важливе для громадян-споживачів. Чинне законодавство поки що має прогалини і нечіткості з цього питання і потребує вдосконалення». Іваненко Л.М. цивільно-правові засади захисту прав споживачів (покупців). [3. 49]
Заключение
Висновки
Проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення значною мірою залежить успіх і ефективність національної економіки. При цьому необхідно враховувати, що підвищення якості продукції – завдання довгострокове і безперервне. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними до тих пір, доки їм. на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затрат на їх досягнення.
З розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, а, навпаки, стає складнішою. Тому вирішувати її традиційними методами, тобто лише шляхом контролю якості готової продукції, практично неможливо. Повинен бути комплексний, системний підхід, реалізація якого можлива лише в рамках системи управління якістю. відомий американський фахівець Едвард Демінг ще в 1950 р. писав, що на 85% вирішення проблеми залежить не від людей, а від системи управління якістю.
Значну роль у підвищенні якості продукції відіграють стандарти, які є організаційно-технічною основою систем якості, що доповнювали вимоги до продукції, а також до перевірки систем якості на підприємстві у виробника.
Для регулювання процесу перевірки системи якості в ряді країн були створені національні стандарти, що встановлюють вимоги до систем якості, а в 1987 р. Міжнародною організацією із стандартизації ISO були розроблені і впроваджені міжнародні стандарти серії 9000, доповнені в подальшому стандартами серії 10000, які сконцентрували досвід управління якістю, нагромаджений в різних країнах, і в багатьох із них були запровадженні як національні.
Усі провідні країни світу мають дуже жорстоку систему технічного регулювання виробництва та реалізації товарів на своїх ринках. В Європейському Союзі, наприклад, такі вимоги регулюються Декретами ЄС та великою кількістю європейських регламентів, рішень та стандартів.
Україна, як молода держава, тільки формує свою нормативну базу технічного регулювання. Процес цей дуже складний і тривалий. Ще й нині фахівцям іноді доводиться користуватися застарілими стандартами та нормативними документами. Виробники продукції та контролюючі органи не завжди володіють чинною нормативною базою, яка регламентує виробництво, випробовування та обіг товарів на ринку.
Важливу роль у забезпеченні надходження у торгівельну мережу якісних товарів відіграють сертифікація та гарантія, які умовно можна назвати організаційними (наприклад, ліцензування, патентування), інформаційні (наприклад, маркування, штрихове кодування, рекламування), контрольно-запобіжні (контрольні перевірки якості, санітарні вимоги до умов продажу, зберігання тощо), правозахисні (санкції за порушення вимог законодавства про якість) та ін.
Право громадянина на безпечне для життя довкілля і на інформацію про якість товарів, звичайно, є соціально-економічним правом, оскільки його реалізація можлива насамперед завдяки відповідному рівню матеріального виробництва та соціальних відносин у суспільстві. Держава починається з добробуту споживача. Держава бере на себе обов’язок встановити для виготовлювачів певні вимоги щодо якості товарів та зобов’язувати виготовлювачів, продавців надавати громадянам всю інформацію щодо ступеня корисності та інших властивостей запропонованого споживачам товару. Це вона робить шляхом прийняття відповідних законів, створення спеціальних органів по контролю за якістю продукції та захисту прав потерпілих тощо. Зокрема, з метою підвищення якості продукції (товарів, послуг), захисту прав споживачів Указом Президента України утворено при Президентові України Національну раду з писань якості. Сподіваюсь, що ці та інші заходи сприятимуть реалізації права споживачів на товари та послуги належної якості.
Проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення значною мірою залежить успіх і ефективність національної економіки. При цьому необхідно враховувати, що підвищення якості продукції – завдання довгострокове і безперервне. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними до тих пір, доки їм. на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затрат на їх досягнення.
З розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, а, навпаки, стає складнішою. Тому вирішувати її традиційними методами, тобто лише шляхом контролю якості готової продукції, практично неможливо. Повинен бути комплексний, системний підхід, реалізація якого можлива лише в рамках системи управління якістю. відомий американський фахівець Едвард Демінг ще в 1950 р. писав, що на 85% вирішення проблеми залежить не від людей, а від системи управління якістю.
Значну роль у підвищенні якості продукції відіграють стандарти, які є організаційно-технічною основою систем якості, що доповнювали вимоги до продукції, а також до перевірки систем якості на підприємстві у виробника.
Для регулювання процесу перевірки системи якості в ряді країн були створені національні стандарти, що встановлюють вимоги до систем якості, а в 1987 р. Міжнародною організацією із стандартизації ISO були розроблені і впроваджені міжнародні стандарти серії 9000, доповнені в подальшому стандартами серії 10000, які сконцентрували досвід управління якістю, нагромаджений в різних країнах, і в багатьох із них були запровадженні як національні.
Усі провідні країни світу мають дуже жорстоку систему технічного регулювання виробництва та реалізації товарів на своїх ринках. В Європейському Союзі, наприклад, такі вимоги регулюються Декретами ЄС та великою кількістю європейських регламентів, рішень та стандартів.
Україна, як молода держава, тільки формує свою нормативну базу технічного регулювання. Процес цей дуже складний і тривалий. Ще й нині фахівцям іноді доводиться користуватися застарілими стандартами та нормативними документами. Виробники продукції та контролюючі органи не завжди володіють чинною нормативною базою, яка регламентує виробництво, випробовування та обіг товарів на ринку.
Важливу роль у забезпеченні надходження у торгівельну мережу якісних товарів відіграють сертифікація та гарантія, які умовно можна назвати організаційними (наприклад, ліцензування, патентування), інформаційні (наприклад, маркування, штрихове кодування, рекламування), контрольно-запобіжні (контрольні перевірки якості, санітарні вимоги до умов продажу, зберігання тощо), правозахисні (санкції за порушення вимог законодавства про якість) та ін.
Право громадянина на безпечне для життя довкілля і на інформацію про якість товарів, звичайно, є соціально-економічним правом, оскільки його реалізація можлива насамперед завдяки відповідному рівню матеріального виробництва та соціальних відносин у суспільстві. Держава починається з добробуту споживача. Держава бере на себе обов’язок встановити для виготовлювачів певні вимоги щодо якості товарів та зобов’язувати виготовлювачів, продавців надавати громадянам всю інформацію щодо ступеня корисності та інших властивостей запропонованого споживачам товару. Це вона робить шляхом прийняття відповідних законів, створення спеціальних органів по контролю за якістю продукції та захисту прав потерпілих тощо. Зокрема, з метою підвищення якості продукції (товарів, послуг), захисту прав споживачів Указом Президента України утворено при Президентові України Національну раду з писань якості. Сподіваюсь, що ці та інші заходи сприятимуть реалізації права споживачів на товари та послуги належної якості.
Литература
1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів». Офіційний вісник України. – 2002. - №5.
2. Контроль якості в сфері обслуговування. Стандартизація і якість продукції за рубежем: Науч.-тих. реф. Сб. – ВНИИКИ. – 1976. - №1. – С. 44-48.
3. Іваненко Л.М. Цивільно-правові засади захисту прав споживачів (покупців). – К.: «Юмана», 1998. – С. 47 - 49.
4. Коммерческая деятельность. Учебник Ф.П.Половцева. - М. «Инфра-М», 2000 г.- С. 157.
5. Ф.Г.Панкратов, Т.К.Серегина. Коммерческая деятельность.- Учебник М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000 г.- С. 89 – 106.
6. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. – Підручник з професійного спрямування технічного і економічного профілю. - К.: 2000, - 174. – С. 52 - 78.
7. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація. – Підручник. – Львів.: Львівська політехніка. – 2004. – 506. – С. 178 -187.
8. Захожай В.Б., Чорний А.Ю. Статистичне забезпечення управління якістю. – Навчальний посібник. – К.: ЦУП, - 2005. – С. 339.
9. Боженко Л.І., Гутта О.Й. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції. – Навчальний посібник. – Львівська політехніка. – Львів. – Афіша. – 2001. – С. 176.
10. Склейніков В.П. Строение и качество тканей. – М.: Леч. и пищ. Пра-ть. – 1984. – С. 176.
11. Шаповал М.І. Менеджмент якості. – Підручник . – К.: Знання. – 2003. – 175. – С. 19 – 54.
12. Нетканые материалы: тенденции мирового рынка. – Текстильная промышленность. – Научно-технический и производственный журнал. – М. – 2006. - №11. – С. 51.
13. ненко Л. Реалізація права споживачів на придбання товару належної якості. – Право України. – Юридичний журнал. – Київ. – 2003. - №8. – С. 73 – 77.
2. Контроль якості в сфері обслуговування. Стандартизація і якість продукції за рубежем: Науч.-тих. реф. Сб. – ВНИИКИ. – 1976. - №1. – С. 44-48.
3. Іваненко Л.М. Цивільно-правові засади захисту прав споживачів (покупців). – К.: «Юмана», 1998. – С. 47 - 49.
4. Коммерческая деятельность. Учебник Ф.П.Половцева. - М. «Инфра-М», 2000 г.- С. 157.
5. Ф.Г.Панкратов, Т.К.Серегина. Коммерческая деятельность.- Учебник М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000 г.- С. 89 – 106.
6. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. – Підручник з професійного спрямування технічного і економічного профілю. - К.: 2000, - 174. – С. 52 - 78.
7. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація. – Підручник. – Львів.: Львівська політехніка. – 2004. – 506. – С. 178 -187.
8. Захожай В.Б., Чорний А.Ю. Статистичне забезпечення управління якістю. – Навчальний посібник. – К.: ЦУП, - 2005. – С. 339.
9. Боженко Л.І., Гутта О.Й. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції. – Навчальний посібник. – Львівська політехніка. – Львів. – Афіша. – 2001. – С. 176.
10. Склейніков В.П. Строение и качество тканей. – М.: Леч. и пищ. Пра-ть. – 1984. – С. 176.
11. Шаповал М.І. Менеджмент якості. – Підручник . – К.: Знання. – 2003. – 175. – С. 19 – 54.
12. Нетканые материалы: тенденции мирового рынка. – Текстильная промышленность. – Научно-технический и производственный журнал. – М. – 2006. - №11. – С. 51.
13. ненко Л. Реалізація права споживачів на придбання товару належної якості. – Право України. – Юридичний журнал. – Київ. – 2003. - №8. – С. 73 – 77.
Дополнительная информация
робота має додатки
Другие работы этого направления