Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   64 грн.
ЦЕНА:   147 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Памятки Шумеро-Вавилонської культури   (ID работы: 1162)

Направление: Гуманитарные предметы
Предмет: История Всемирная
Тип работы: Контрольная работа
Число страниц: 16
Год защиты: 2010
Язык: Украинский
Содержание
1. Твори декоративно-прикладного мистецтва з поховань ІІІ династії Ура
2. Закони і стела царя Хаммурапі
3. Монументальне мистецтво: статуї Шеду
Список використаної літератури
Введение
Виникненню Вавилону, який протягом ІІ – І тисячоліть до н.е. став одним із найбільших центрів стародавньої цивілізації, передував цілий ряд політичних подій у Месопотамії (території у річках Межиріччя річок Тигр і Євфрат), сплетених у складний вузол.
У ІІІ тисячолітті др. н.е. на території Межиріччя існували стародавні міста-держави цивілізації шумерів. Найдавніші шумерські поселення біля стародавнього міста Кіша відносяться до кінця ІV – початку ІІІ тисячоліть до н. е. На рубежі ІІІ – ІІ тисячоліть тут утворилася централізована держава – царство Шумера і Аркада – під управлінням так званої ІІІ династії Ура. Однак згодом воно впало під ударами скотарів-амореїв та племен еламітів (Західний Іран). Відтак на території Дворіччя знову виникло багато дрібних та середніх царств.
У подіях, які призвели до створення Старовавлонської держави, приймали участь декілька царств, серед яких держава Ешнунна і царство Марі у середній течії Євфрату.
Сам Вавилон вперше згадується у шумерській легенді про Саргана Аркадського (2369 – 2314 рр до н. е.) і у документах ІІІ династії Ура. Велику роль Вавилон почав відігравати у часи І Вавилонської династії ( 1894 – 1595 рр до н. е.), а під час правління славнозвісного царя Хаммурапі ( 1792 – 1750 рр до н. е. ) він перетворився на найпотужніший центр не лише Дворіччя, а й усієї Передньої Азії.
Можна зазначити два періоди розквіту Вавілонської держави - у 18 та 7 (так зване Ново вавилонське царство, що утворилось на руїнах Ассірійської імперії ) століттях до н. е. При царі Навуходоносорі ІІ 9604 – 562) вавилонська цивілізація досягла найвищого розквіту ,добувши ряд перемог над військами Стародавнього Єгипту і витіснувши останніх з Передньої Азії. [1; 134]
Про шумерів світ дізнався після археологічних знахідок англійця Лэйарда, який дістав з-під руїн в Ніневії ассиро-вавилонськую бібліотеку з текстами на невідомій мові, і після розкопок в місті Лагаше, який зв’язав цю мову з народом Шумера, що не згадується в стародавніх текстах. Шумери виявилися древнійшим народом, що проживав на сході Двуріччя вже між неолітом і енеолітом. Вони заклали тут основу цивілизации, поступово ассимилювались і спустя два тисячелетия повністю зникли серед народів Месопотамії.
Заключение
Велике значення у мистецтві шумеро-вавілонської цивілізації мало й художнє ремесло, яке досягло високого рівня розвитку, особливо у золотих виробах, про що свідчить поховальний інвентар так званих царських гробниць (Ур, перша половина ІІІ тисячоліття до н. е.): золотий шлем царя Мескаламдуга надзвичайно тонкої роботи, золота діадема цариці Шубад і голова бика (золото та лазурит), яка, вочевидь, прикрашала арфу.
З пам’яток мистецтва мозаїки найтиповішим є дерев’яні пластинки, які отримали умовну назву «штандарта». Вони, як правило, інкрустовані лазуритом (фон) і шматочками раковин (фігури).
Вдатною галуззю вавилонської художньої культури являлися різні циліндри-печатки - знаки власності, які також грали роль амулетів та талісманів. Найпоширенішим камінням були гематит, сердолік, халцедон та інші напівдорогоцінні камені.
Прекрасні вироби вавилонського художнього ремесла, зокрема ткацькі вироби, продовжували користуватися великою популярністю навіть після втрати Вавилоном самостійності. [ 7; 78]
Таким чином, унікальна шумеро-вавилонська цивілізація, проіснувавши близько 2,5 тисяч років, дала світові безліч унікальних пам’яток матеріальної та духовної культури та мистецтва ,спричинивши величезний вплив на розвиток глобальної цивілізації Стародавнього Сходу.
Литература
Джерела
1. На ріках Вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. / Упоряд. М.Н. Москаленко. Передм. І.М. Дьяконова. - К.: Дніпро, 1991. – 230c.
2. Хрестоматия по истории Древнего Востока / Под. ред.. В.В.Струве. и Д.Г.Редера. – М., 1963. – 98с.
3. Якобсон В. А. "Законы Хаммурапи" как источник по истории древней Месопотамии : автореф. дис. ... д-ра ист. наук / В.А.Якобсон. - Л., 1988. - 41 с.

Наукова та науково-популярна література
4. Всеощая история искусств: в 6 т. / Под. ред. В.Б.Веймарна и др./ Искусство древнено мира. – М., 1956. – 305с.
5. Крамер С.Н. История начинается в Шумере / Пер., предисл. В.Афанасьевой. – М., 1991. – 183с.

Підручники та навчальні посібники
6. Ионина Н.А. Сто великих чудес света. – М., 2000. - 528с.
7. Левчук Л.Т, Гриценко, В.В.Єфименко. Історія світової культури. - Київ. Либідь. 1997 - 448 с.
Другие работы этого направления